Перша Алія

Єврейське поле Рішо ле-Сійон

Єврейське поле Зіхрон-Яаков

Члени руху Білу в Палестині.

Перша алія — це перша масова міграція натхнених ідеями сіонізму євреїв до Палeстини, яка тривала в 1881-1903 роках. Підраховано, що за цей період оселилися в Палeстині близько 25000 осіб — 35000 осіб євреїв, які походили здебільшого з Росії i Ємену.

Поселення

Дитячий садок у Рішон Леціоні, 1898 рік

Перша Алія заклала основи для єврейських поселень в Ізраїлі та створила кілька населених пунктів в Решіон Леціоні, Рош Пінні, Зіхрон Яакові Гедері та інші.

Більшість населених пунктів зазнавали фінансових труднощів, та більшість поселенців не знали як вести сільське господарство. Барон Едмонд Джеймс де Ротшильд взяв кілька населених пунктів під своє крило, що допомогло їм вижити, поки згодом прибуло більше поселенців з досвідом ведення сільського господарства. Саме він довгий час був головним благодійником.

Іммігранти Першої Алії також сприяли існуючим єврейським містам і селищам, зокрема Петах-Тіква. Перші квартали Тель-Авіва (Неве-Цзедек і Неве-Шалом) також були побудовані переселенцями першої алії, хоча тільки під час другої алії вважається що Тель-Авів був офіційно заснований.

Ізраїльський історик Бенні Моріс писав:

Але напруженості та насильства впродовж усього періоду 1882—1914 не було, нещасних випадків, непорозумінь чи негативного ставлення та ворожої поведінки з обох сторін, були тільки об'єктивні історичні умови та суперечливі інтереси та цілі двох народів. Араби прагнули інстинктивно зберегти арабський та мусульманський характер регіону та зберегти свою позицію як своїх більшості та законних мешканців; сіоністи прагнули докорінно змінити статус-кво, купувати якомога більше землі, щоб оселитися на ній і зрештою перетворити країну заселену арабами на державу заселену євреями ".

Протягом десятиліть сіоністи намагалися замаскувати свої справжні прагнення, боячись перешкод місцевої влади та арабів. Однак вони мали певні цілі та засоби, необхідні для їх досягнення. Внутрішня переписка між «членами алії» "з самого початку сіонісьтського руху залишала мало шансів на невдачу.

Моріс дає уривки з трьох текстів, написаних 1882 р. першими прибульцями:

• Володимр (Заєв) Дубгов, один з Білуїми писав своєму братові, історику Саймона Дубнову, у жовтні 1882 року: "" Кінцева мета … вчасно взяти собі усю землю Ізраїлю і відновити для євреїв політичну незалежність, якої вони були позбавлені за ці дві тисячі років … Євреї ще піднімуться і, руками здобудуть (при необхідності), і заявляють, що вони є господарями своєї стародавньої батьківщини «.» (Сам Дубнов незабаром повернувся до Росії).

• Бен-Йегуда, який оселився у вересні 1881 року, написав у липні 1882 р. У Відень так: "" Тепер справа, яку ми маємо зараз зробити, полягає в тому, щоб стати такими ж сильними, як раніше, ми можемо, завоювати країну, приховано, помалу … Ми не будемо створювати комітети, щоб араби знали про них, що ми будемо робити, ми будемо діяти як тихі шпигуни, купимо, купимо, купимо. "

• У жовтні 1882 р. Бен-Єгуда і Єхієль Майкл Пайнз, які прибули в Палестину, 1878 р., писали до Раші Пін у Вільно: "Ми зробили це правилом не щоб сказати занадто багато, крім тих … ми довіряємо … мета — відродити нашу націю на своїй землі … якщо тільки нам вдасться збільшити нашу кількість, поки ми не станемо більшосттю ! .. .. Зараз тут мешкає лише п'ятсот тисяч арабів, які не дуже сильні, і від яких буде легко позбавити країну, якщо тільки ми це зробимо через стратагію, і не будемо приманювати на нас їх ворожнечу, перш ніж стати сильним і зробивши країну густонаселеною нами ".

Єврейська віртуальна бібліотека говорить про Першу Алію, що майже половина поселенців не залишилися в країні.

28 колоній які заснували перші поселенці

Колонії, створені за часів Першої Алії, відомі на івриті, як Мошавот. Це:

• Рішон-ле-Ціон (1882)
• Роз-Пінна (1882, перейменована колонія Геї-Оні, створена в 1878 році трьома родинами і існувала (назва) до 1882 року)
• Зіхрон-Яаков (1882)
• Петах-Тіква (1882; був відновлений після першої спроби заснування в 1878 році)
• Мазакрет-Батія (1883 був заснований як «Екрон»)
• Несс-Ціона (1883; перша назва бкла «Нахалат Реувен»)
• Ясуд-Хамаал (1883)
• Гедера (1884)
• Дати-Шломо (1889)
• Меїр-Шфейя (1889)
• Реховот (1890)
• Мішмар-Хаярден (1890)
• Хадера (1891)
• Еїм-Заетім (1892)
• Мотца (1894)
• Хартув (1895)
• Метула (1896)
• Беру-Тувіа (1896 відновлений і перейменований Ховевей-Ціон; спочатку носив назву до 1887 року — Кастіна)
• Бней-Єгуда (1898; не ідентична новому Бней-Єгуда, який розташований на Голландських висотах)
• Маханаїм (кібуц) (1898—1912)
• Сеєра (1899)
• Маша (1901), перейменована в Кфар-Тавор в 1903
• Явнеель (1901)
• Махаміа (1901)
• Беру-Ган (1903; згодом Явнеель)
• Алтіт (1903)
• Групи-Ада (1903)
• Кфар-Сава (1904)

Сюди не входять: п'ять ефемерних колоній часів Першої Алії в Хаурані.

Взаємовідносини з місцевими євреями

Відносини членів Першої Алії з старим Ішувом були напружені. Були розбіжності щодо економічних та ідеологічних питань. Лише кілька груп з Старого Ішува прагнули взяти участь у заселенні Першої Алії, одна така група була-Єрусалимський мир («Шлом-Єрусалаїм»).

Міграція євреїв зі східної Європи

Причини для імміграції

Єврейський народ жив у ролі меншини у багатьох країнах світу, серед багатьох різних націй та під різними режимами. Також вирізнялися декілька різних напрямків в межах сіоністського руху які повинні були співпрацювати один з одним. Труднощі з досягненням національного суверенітету для євреїв у країні, де вони спочатку були крихітною меншиною, приймали за кінцеву мету навіть найбільш екстремістські «політичні» сіоністи, які вважали такий суверенітет кінцевою метою, до якої ішли по етапах. Цей конкретний погляд відкрив шлях для всіх сіоністів, зосереджуючи їх на націоналістичних культурних або соціальних та економічних цілях, закликаючи загальну та негайну підтримку своїх цілей. Фактично, ця позиція дала поштовх не тільки сіонізму, але й усім сучасним єврейським ідеологіям, що привносили чітко інший характер порівняно з іншими рухами серед інших народів. Тобто основними ідеями були :

1) Розвиток сіонісьтського руху, чому сприяла активна діяльність Теодора Герцля ;

2)Всесвітній конгрес сіоністів, організація Міжнародної координації сіоністів дозволила об'єднати всіх євреїв світу під спільними цілями;

3) Збереження національної ідентичності від інших народів;

4) Благодійна допомога єврейських патріотів таких як Ротшильди , Оппенгеймери;

5)Чіткий, послідовно вироблений план дій як в Палестині так і в світовому товаристві.

Імміграція до Османської Палестини з Східної Європи здійснювалося в рамках інших масових еміграцій євреїв приблизно за час яких пересилолося 2,5 мільйонів людей. Ці міграції відбувалися наприкінці ХІХ-початку ХХ століття.

Швидке зростання населення створило деякі економічні проблеми у Східній Європі. Нестача землі та бідність вплинули на єврейські суспільства в Російській імперії, Галичині та Ромунії.

Російські переслідування євреїв також були вагомим фактором у рішенні євреїв мігрувати. У 1881 році цар Олександр II був убитий, а влада звинуватила євреїв у причетності у вбивстві. Хоча його вбивство організували соціалістичні організації, а саме вбивство здійснив старший брат Володимира Ульянова Леніна.Отже, крім травневих законів напрямлених проти євреїв, основні анти-єврейські погроми охопили Зону осілості єврейських поселень. Рух під назвою Hibbat Sion (любов до Сіону) поширився по усій Палестині (в цьому відіграла велику роль брошура Леона Пінкера Auto Emancipation '), як і аналогічний Білу рух. Обидві рухи заохочували євреїв до міграції в Османську Палестину.

При закінчені першої міграції лише невелика частина з 6000 залишилася в Османській Палестині. Це становило лише близько 2 % емігрантів, які приїхали до Палестини. Значна частина єврейського еміграційного руху походила з Росії, Румунії та Галичини. The pogroms that took place in Russia and Romania during 1881—1882 caused massive emigration of Jews. The First Aliyah occurred from 1881—1903 and did not go as planned as Zionists ran out of funds. Благодійна Організація Ротшильда врятувала сіоністський рух, оскільки Ротшильд фінансував сіоністів за рахунок придбання великих поселень та створення нових поселень. На момент закінчення першої Алією євреї закупили 350 000 гектарів землі. Таким чином, Перша Алія визнається успішною згідно з думками деяких істориків, оскільки сіоністи мали можливість міграції та економічного процвітання в Палестині. Інші можуть сказати, що Перша Алія не була успішною, оскільки багато хто з цих іммігрантів не залишилися, через брак коштів необхідних для підтримки руху. Імміграція євреїв у Палестину відбулася з 1882—1904 рр, але після цього вона також продовжувалася. Вона тривала далі і далі. Основним продовжувачем Першої Алії стала Друга Алія,Третя Алія,Четверта Алія, П'ята Алія, а також переселення євреїв у 20-21 століттях. Земля Ізраїлю, також згадана як Палестина та Південна Сирія, була частиною Османської імперії протягом цього періоду. Перший центральний комітет з врегулювання питань по Землі Ізраїлю та Сирії, який також підкорявся уряду Османів, був створений згідно конвенції «Союзу сільськогосподарських поселень Ізраїлю» (Конгрес Фокшані, який відбувся 11 січня 1882 р. В [Румунія|Рцмунії]] комітет був першою організацією, яка організувала групові алії, за допомогою засобів таких як єврейські пасажирські судна, які відпливли від Галіції. Після першої хвилі (на початку 1880-х років) в 1890 році був ще один спалах аліанського переселення. Причини збільшення переселень були такі:

• У 1890 році російська влада офіційно затвердила діяльність Hovevei Sion. У тому ж році «Одеський комітет» розпочав свою діяльність у Яффі. Метою цієї організації було переселення іммігрантів до Османської Сирії, які прийшли в результаті діяльності Hovevei Sion в Росії.

• Єврейська ситуація погіршилася:
  • Влада продовжувала обмежувати права євреїв в бізнесі та торгівлі.
  • Москва майже цілком була етнічно очищена від євреїв.

.

• Фінансове становище нових поселень попереднього десятиліття покращилося завдяки допомозі Барон Ротшильда (будувалися вині заводи, складалися гроші в розвиток фінансів, бізнесу, виросли нові сади, створювалися школи, дитячі садки тощо).

Соціальне Походження Іммігрантів

Майже всі євреї зі Східної Європи походили з ортодоксальних єврейських сімей, сподіваючись поліпшити своє життя і втікаючи від антисемітизму. Однак, іммігранти, які прибули під час Першої Алії, виходили ще із зв'язку з цією землею своїх предків. Більшість із цих іммігрантів працювали ремісниками або були дрібними торговцями, але багато хто також працював у сільському господарстві. Тільки деякі з них прибули організовано за допомогою Hovevei Sion, але більшість з них були неорганізовані, багато з них мали сім'ї та вік понад 30 років.

Поселенці з Ємену

Перша група імміграції з Ємену прибула через шість місяців після прибуття перших Європейських юдеїв.