Зубачов Іван Миколайович
| Зубачов Іван Миколайович | |
|---|---|
| рос. Иван Николаевич Зубачёв | |
 | |
| Народження | 28 лютого 1898 Підлісна Слобода, у Зарайському повіті, Рязанська губернія, Російська імперія[1] |
| Смерть | 21 липня 1944 (46 років) у Гаммельбурзі, нацистська Німеччина, Франконія туберкульоз |
| Країна | .svg){kind=small} СРСР |
| Приналежність | .svg){kind=small} РРФСР СРСР |
| Рід військ | піхота |
| Роки служби | 1918—1922 1922—1941 |
| Звання |  Капітан |
| Війни / битви | |
| По відставці | в'язень концентраційного табору (1941—1944) |
| Нагороди |  |
 Зубачов Іван Миколайович у Вікісховищі | |
Іван Миколайович Зубачов (15 [28] лютого 1898 — 21 липня 1944) — радянський офіцер, капітан, керівник оборони Цитаделі Берестейської фортеці в районі Холмської брами.
Біографія
Народився 28 лютого 1898 року в селі Підлісна Слобода Зарайського повіту Рязанської губернії (нині Луховицький район Московської області) у сім'ї селянина-бідняка, який працював на Коломенському машинобудівному заводі. Працював ковалем на тому самому заводі.
У 1918 році вступив до РКП(б). Курсант Перших московських кулеметних курсів, потім воював на Південному та Західному фронтах. Після закінчення Громадянської війни на службі в РСЧА.
Учасник радянсько-фінської війни у званні капітана та посади командира батальйону 44-го полку, потім заступник командира полку з господарської частини. Полк із травня 1941 року дислокувався в Берестейській фортеці.
Із німецьким нападом 22 червня, зважаючи на те, що командир полку П. М. Гаврилов був відрізаний зі своїм загоном у Кобринському укріпленні, очолював оборону на ділянці полку. 24 червня на зборах командирів призначено командиром зведеної групи оборони фортеці (фактично начальником оборони Цитаделі); його заступником був призначений полковий комісар Ю. М. Фомін, про що було складено «Наказ № 1». На цій раді категорично виступив проти планів прориву, вважаючи, що Червона Армія невдовзі має перейти в контрнаступ і повернутися, і завдання гарнізону — обороняти до цього моменту фортецю.
30 червня пораненим взято в полон у руїнах штабного каземату[2].
Помер у лазареті табору для військовополонених Нюрнберг-Лангвассер (шталаг XIII D) 21 липня 1944 року.[3]
Пам'ять
.jpg)
- Вулиця та провулки Зубачова в Мінську.
- Вулиця Зубачова у Бересті.
- Вулиця Зубачова в місті Луховиці Московської області.
- Крім того, в селі Підлісна Слобода Луховицького району встановлено пам'ятник Зубачову.
У кіно
- 2010 — у фільмі «Брестська фортеця» його зіграв актор Сергій Цепов.
- 2010 — документально-ігровий фільм Олексія Пивоварова «Берестя. Кріпосні герої» (НТВ)
Примітки
- ↑ Нині Луховицький район, Московська область
- ↑ Кристиан Ганцер, Ирина Еленская, Елена Пашкович [и др.]: Брест. Лето 1941 года. Документы, материалы, фотографии. Смоленск: Инбелкульт, 2016. С. 115 и 639.
- ↑ Кристиан Ганцер, Ирина Еленская, Елена Пашкович [и др.]: Брест. Лето 1941 года. Документы, материалы, фотографии. Смоленск: Инбелкульт, 2016. С. 115.