Гризельда Вишневецька
| Гризельда Констанція Вишневецька | |
|---|---|
 Гризельда Вишневецька, невідомий художник 1670-ті | |
| Ім'я при народженні | Гризельда Констанція Замойська |
| Народилася | 27 квітня 1623 Замостя |
| Померла | 17 квітня 1672 (48 років) Замостя |
| Поховання | катедра Івана Хрестителя (Варшава)[1] |
| Громадянство | Річ Посполита |
| Відома завдяки | дружина Яреми Вишневецького |
| Титул | княгиня |
| Конфесія | католичка |
| Рід | Замойські |
| Батько | Томаш Замойський |
| Мати | княжна Катерина Острозька |
| Родичі | Олександр Острозький (дід), Ян Собіпан Замойський (брат) |
| Брати, сестри | Ян Собіпан Замойський і Joanna Barbara Zamoyskad |
| У шлюбі з | князь Ярема Вишневецький |
| Діти | Міхал Корибут Вишневецький |
 | |
Гризе́льда Конста́нція Вишневе́цька із Замойських (пол. Gryzelda Konstancja Wiśniowiecka; 27 квітня 1623, Замостя — 17 квітня 1672, Замостя) — польська шляхтянка й аристократка. Мати монарха Речі Посполитої Міхала Корибута Вишневецького.
Біографія
Донька Томаша Замойського та його дружини княжни Катерини Острозької, дружина відомого полководця, магната князя Яреми Вишневецького (багато пам'ятають його у війнах проти козацького повстання Хмельницького). Сестра Яна «Собіпана» Замойського.
Разом з братом отримала гарну освіту від професорів академії Замостя. Робила зусилля зберегти академію з її розпадом.
27 лютого 1639 року вийшла заміж за князя Ярему Вишневецького[2] в Замості. В їх містечку Білий Камінь (тепер Золочівський район Львівщини) у них народився єдиний син Міхал Томаш, майбутній король Речі Посполитої (під іменем Міхал Корибут Вишневецький).[3] У боротьбі з повстанням Богданом Хмельницьким 1648—1651 років слава Яреми Вишневецького досягла свого піку, сім'я досягла величезних привілеїв при дворі, серед знатної шляхти. За її життя було розбудовано замок у Білому Камені, перетворивши його на одну з найкращих резиденцій у краї.
Була похована у соборі Іоанна Хрестителя Варшави.
Примітки
- ↑ Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 229–231. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0
- ↑ Książęta Wisniowieccy (01) [Архівовано 9 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Kuczman K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Białym Kamieniu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, Antykwa. 1996, tom. 4. 211 s., 402 il. seria: Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej ISBN 83-85739-34-3 (пол.) s.11
Джерела
- Wilanow-palac (пол.)
- Kuczman K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Białym Kamieniu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa.— Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996.— tom. 4.— 211 s., 402 il. seria: Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
Посилання
- Zamoyscy (01) (пол.)
- Książęta Wisniowieccy (01) (пол.)
- Książęta Ostrogscy (01) (пол.)
- Tarnowscy (02) (пол.)
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль | Freebase: /m/04g0tm · GND: 1257253085 · MAK: 9810676523905606 · NUKAT: n2009076575 · VIAF: 311427993 |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |