Гайдамацька вулиця (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 23:15, 12 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Волзька вулиця
МісцевістьЗабайків'я
РайонГолосіївський
Назва на честьр. Волга
Колишні назви
Деміївська, (2-а) Некрасовська
Загальні відомості
Координати початку50°24′55″ пн. ш. 30°30′26″ сх. д. / 50.415528° пн. ш. 30.507444° сх. д. / 50.415528; 30.507444Координати: 50°24′55″ пн. ш. 30°30′26″ сх. д. / 50.415528° пн. ш. 30.507444° сх. д. / 50.415528; 30.507444
Координати кінця50°24′46″ пн. ш. 30°30′55″ сх. д. / 50.413028° пн. ш. 30.515417° сх. д. / 50.413028; 30.515417
поштові індекси03039
Транспорт
Найближчі станції метро «Деміївська»
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт, бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівліпереважно малоповерхова забудова 1-ї третини ХХ ст.
Забудовамалоповерхова садибна
Зовнішні посилання
Код у реєстрі10271
У проєкті OpenStreetMapr2498905
Мапа
Мапа
CMNS: Гайдамацька вулиця у Вікісховищі

Во́лзька ву́лиця — вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевість Забайків'я. Пролягає від Байкової вулиці до вулиці Володимира Брожка.

Прилучаються вулиці Псковська, Кочубеївська, провулки Богунський, Волзький та Кіровоградський.

Історія

Вулиця виникла наприкінці XIX століття під назвою Деміївська, приблизно з 1913 року — (2-а) Некрасовська, на честь російського поета М. О. Некрасова. Сучасна назва — з 1955 року[1].

Забудова вулиці — приватна малоповерхова, переважно кінця XIX — 1-ї третини XX століття. Зберігся старовинний двоповерховий будинок — № 17 та муровані особняки № 21, № 23.

Установи

  • Школа-інтернат № 11 для дітей з вадами зору (буд. № 12-А)

Посилання

  • Полищук Николай. Жизнь за погостом. // «Газета по-киевски». — 2007. — 12 октября. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 20 червня 2013. (рос.)

Примітки

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]

Джерела