Альфред фон унд цу Ліхтенштейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:58, 13 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альфред фон унд цу Ліхтенштейн
Alfred von und zu Liechtenstein
Народився 11 червня 1842(1842-06-11)
Прага, Королівство Богемія, Австрійська імперія
Помер 8 жовтня 1907(1907-10-08) (65 років)
Замок Фрауенталь, Герцогство Штирія, Австро-Угорська імперія
Країна  Австро-Угорщина
Діяльність політик, військовослужбовець
Знання мов німецька
Титул принц Ліхтенштейну
Посада член Палати Цислейтаніїd[1] і член Палати панів Імперської Ради[d][1]
Військове звання майор
Рід Ліхтенштейни
Батько Франц де Паула Ліхтенштейнський
Мати Юлія Євдоксія Потоцька
Брати, сестри Алоїз фон Ліхтенштейнd
У шлюбі з Генрієтта Ліхтенштейнська
Діти Алоїз фон унд цу Ліхтенштейн, Карл Алоїз фон унд цу Ліхтенштейнd, Йоганн фон унд цу Ліхтенштейн, Альфред Роман Ліхтенштейнd, Franz von Liechtensteind[2], Heinrich von Liechtensteind[2], Georg von Liechtensteind[2] і Ildefons Liechtensteind[3]
Нагороди Орден Золотого руна

Альфред Алоїз Едуард, принц фон унд цу Ліхтенштейн (нім. Alfred Aloys Eduard, Prinz von und zu Liechtenstein), (нар. 11 червня 1842 — пом. 8 жовтня 1907) — принц фон унд цу Ліхтенштейн, син принца Франца де Паули Ліхтенштейнського та польської графині Юлії Потоцької, австрійський політик.

Біографія

Альфред народився 11 червня 1842 року у Празі. Він став первістком в родині ліхтенштейнського принца Франца де Паули та його дружини Юлії Потоцької, народившись за рік після їхнього весілля. Невдовзі у нього з'явилися молодші брати Алоїз та Генріх і сестра Жозефіна, яка прожила лише десять років.

Батько був австрійським військовим, брав активну участь у діях 1848 року в Італії та придушенні угорського повстання у 1849, за що й отримав Військовий орден Марії Терезії.

Сам Альфред навчався в школі права. Після закінчення, з 1864 до 1866, служив у австрійській армії, де отримав чин майора.

У віці 22 років пошлюбив свою кузину Генрієтту. Весілля відбулося 26 квітня 1865 у Відні. В сім'ї з'явилося десятеро дітей:

Як політик, вперше проявив себе у Граці, ставши лідером консервативного та антиліберального комітету. До 1899 — був депутатом ландтагу герцогства Штирія. У 1879 отримав мандат від округу Радкерсбург-Фельдбах і увійшов до палати представників у райхсраті Цислейтанії. Сприяв створенню церковнопарафіяльних шкіл.

1881, разом з братом Алоїзом, заснував християнсько орієнтований ліхтейнштейнський клуб.

У 1887, коли помер його батько, Альфред став головою їхньої гілки династії і перебрав на себе відповідне спадкове місце у райхсраті. Він також узяв на себе керівництво клерикальним крилом консерваторів.

Останні роки життя провів у своїх маєтках у Штирії. 1903 був нагороджений Орденом Золотого руна. Помер 8 жовтня 1907 у віці 65 років.

Генеалогія

Франц Йозеф I
 
Леопольдіна Штернберзька
 
Йоакім Еґон фон Фюрстенберг-Вайтра
 
Софія Терезія Еттінген-Валлерштайн
 
Ян Потоцький
 
Юлія Любомирська
 
Йозеф Клеменс Чарториський
 
Дорота Барбара Яблоновська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоганн I
 
 
 
 
 
Марія Йозефа фон Фюрстенберг-Вайтра
 
 
 
 
 
Альфред Потоцький
 
 
 
 
 
Жозефіна Чарториська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Франц де Паула Ліхтенштейнський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Юлія Потоцька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Альфред
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. а б https://www.parlament.gv.at/WWER/PARL/J1848/Liechtenstein.shtml
  2. а б в Lundy D. R. The Peerage
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #129114669 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. а б Mitglieder der Regierung des Fürstentums Liechtenstein 1862-2012 [1] [Архівовано 18 червня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)

Література

  • Lorenz–Stekl: Liechtenstein Alfred Prinz von und zu. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 (ÖBL). Band 5. Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1972, S. 202 [2][3]

Посилання