Абашидзе Іраклій Віссаріонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:42, 13 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абашидзе Іраклій Віссаріонович
груз. ირაკლი ბესარიონის ძე აბაშიძე
Ім'я при народженнігруз. ირაკლი აბაშიძე
Народився10 (23) листопада 1909
Хоні, Кутаїська губернія, Російська імперія
Помер14 січня 1992(1992-01-14) (82 роки)
Тбілісі, Грузія
ПохованняДідубійський пантеон
Країна Російська імперія
 Грузинська Демократична Республіка
 СРСР
Грузія
Діяльністьпоет, політик
Сфера роботипоезія
Alma materТбіліський державний університет
ЧленствоГрузинська національна академія наук і Union of writers of Georgiad
ПартіяКПРС
Нагороди

Іра́клій Віссаріо́нович Абаши́дзе (23 листопада 1909, Хоні — 14 січня 1992, Тбілісі) — грузинський радянський поет. Академік АН Грузинської РСР1960).

Біографія

Народився в місті Хоні.

Член КПРС з 1939 року. Депутат Верховної Ради СРСР 4—5-го скликань.

Почав друкуватися 1928 року.

Почесний громадянин Тбілісі (1980).[1]

Творчість

Творчо використовуючи традиції Володимира Маяковського, Абашидзе відгукувався на злободенні події життя («Жовтневий рапорт», «Дари Колхіди», «Відкритий лист американському письменникові» та ін.). У циклах віршів «Процвітає Грузія», «Пісня жнив», «На XX з'їзді», «З індійського зошита» з особливою силою проявився ліричний талант поета.

Абашидзе та Україна

Низку поезій Абашидзе присвятив Україні («В Україні», «Поетам Грузії»).

Один із перших перекладачів Шевченкового «Заповіту» грузинською мовою (1936). «Лілея» та «Москалева криниця» Шевченка в перекладі Абашидзе ввійшли до грузинських видань «Вірші і поеми» (1939, 1952).

Абашидзе — автор статей, присвячених Тарасу Шевченку («Тарас Шевченко» (1936), «Великий кобзар» (1961) та інші).

Він також був учасником делегацій, що приїздили з Грузії в Україну 1939, 1961, 1964 на шевченківські ювілеї. Виступав на урочистих засіданнях Спілки письменників Грузії, присвячених 150-річчю від дня народження Шевченка.

1964 року отримав державну премію Грузинської РСР імені Шота Руставелі.

Твори

Українські переклади:

  • У книзі: Поезія Радянської Грузії: Антологія. — К., 1939;
  • «Дніпро», 1945, № 5—6;
  • «Вітчизна», 1958, № 8.

Російські переклади:

  • Стихотворения. — Москва, 1958.

Примітки

  1. Гордость нашего города // Мерія Тбілісі (рос.). Архів оригіналу за 18 грудня 2012. Процитовано 18 грудня 2012.

Джерела

Посилання