Торит
| Торит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Thr[2] |
| Хімічна формула | ThSiO₄ |
| Nickel-Strunz 10 | 9.AD.30 |
| Dana 8 | 51.5.2.3 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тетрагональна сингонія[3] |
| Просторова група | кристалографічна група 141d[3] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | торій[4] |
 Торит у Вікісховищі | |
Торит (рос. торит; англ. thorite; нім. Thorit m) — мінерал класу силікатів, ортосилікат торію острівної будови.
Названий за хімічним елементом який містить (J.J.Berzelius, 1829).
Загальний опис
Хімічна формула: Th[SiO4]. До 1/3 Th ізоморфно заміняється на U. Тому у сучасних джерелах подають формулу (Th, U) SiO4. Крім того, Th частково заміняється Се, а Si на Р. Містить (%): ThO2 — 81,5; SiO2 — 18,5. Сингонія тетрагональна. Дитетрагонально-дипірамідальний вид. Форми виділення: вкрапленість, суцільні маси, дрібні кристали, схожі на циркон, але більш темні. Окремі зерна у розсипах. Спайність по (110) ясна. Густина 4,0—5,2. Тв. 4,5—6,0. Структура побудована трьохмірним каркасом координаційних восьмигранників атомів торію, інкрустованих ізольованими [SiO4]-тетраедрами. Ізоструктурний з цирконом, кофінітом і ксенотимом. Поліморфна модифікація ThSiО4 — гатоніт. Колір чорний, бурий, червонувато-бурий, помаранчевий (оранжит). Блиск скляний до смолистого. Прозорий, анізотропний. Метаміктні різновиди непрозорі. Злом раковистий. Крихкий. Сильно радіоактивний, парамагнітний. Іноді володіє яскравою люмінесценцією в зеленувато-жовтих тонах. Розчиняється в НСl з виділенням драглистого осаду кремнезему. Утворюється в ґранітах в асоціації з цирконом, монацитом, в пегматитах — в асоціації з уранінітом і циртолітом.
Розповсюдження
Знахідки: Бревік, Лангесунс-фіорд, (Норвегія), Лінденес (Швеція), Корнуолл (Велика Британія), о. Мадагаскар. Добувається, зокрема з розсипів (родов. Норвегії, Конго, на о. Мадагаскар). Руда торію.
Різновиди
Розрізняють:
- торит арсенистий (різновид ториту, який містить до 3,62 % As);
- ауерліт (різновид ториту, який містить до 9 % Р2О5,
- рідкісні землі та СаО),
- торит залізний (фериторит — різновид ториту, який містить до 13 % Fe2O3);
- торит залізно-сульфатистий (різновид ториту з Сх. Сибіру, який містить понад 9 % Fe2O3, 4,19 % S і 1,35 % SO3);
- торит залізно-уранистий, фериураноторит (різновид ториту, який містить окисне залізо і 8,73 % U);
- торит манганистий (різновид ториту з родовищ Казахстану, який містить 13 % MnO);
- оранжит (напівпрозорий різновид ториту оранжевого кольору), торит урановий (ураноторит — різновид ториту, який містить за Є.Лазаренком 10-16 % UO3; за К.Фреєм може містити до 50 % U).
Див. також
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Торит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Торит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
