Марта Месарош

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 16 грудня 2021, заснована на цій версії.
Марта Месарош
угор. Mészáros Márta
Дата народження19 вересня 1931(1931-09-19) (93 роки)
Місце народженняБудапешт, Угорщина
ГромадянствоУгорщина Угорщина
Професіякінорежисер, сценарист
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії (1956)
Роки активності1954 — наш час
IMDbID 0617767
Нагороди та премії
Марта Месарош у Вікісховищі
Зовнішні зображення
Фото Марти Месарош

Ма́рта Ме́сарош (угор. Mészáros Márta; нар. 19 вересня 1931, Будапешт, Угорщина) — угорська кінорежисерка. Лауреатка «Золотого» та «Срібного» Ведмедів Берлінського кінофестивалю, премії ФІПРЕССІ Каннського кінофестивалю, «Срібної мушлі» Міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні, Почесного «Скіфського оленя» Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» (2016) та ін. .

Біографія

Марта Месарош народилася 19 вересня 1931 року в Будапешті, Угорщина, в сім'ї відомого скульптора Ласло Месароша. Через чотири роки після народження Марти Ласло Месарош з сім'єю переїхав в СРСР, де загинув у ГУЛАГу. До Угорщини Марта повернулася після війни, закінчила середню школу в Будапешті, потім повернулася до Москви і вступила до ВДІКу, де її педагогами були Олександр Довженко, Лев Кулешов, Іван Пир'єв, Сергій Герасимов. Закінчивши ВДІК у 1956 році, Марта Месарош працювала в Бухаресті на студії документальної хроніки, де як режисерка знімала науково-популярні і мистецтвознавчі фільми.

У 1968 Месарош дебютувала повнометражним ігровим фільмом «Минулий день». У 1975 році поставила стрічку «Удочеріння», яка стала успіхом режисерки та принесла їй головний приз 35-го Берлінського міжнародного кінофестивалю (1985) — Золотого ведмедя.

Світову славу Марті Месарош принесла автобіографічна кінотрилогія, розпочата у 1984 році стрічкою «Щоденник для моїх дітей» (наступні фільми: «Щоденник для моїх коханих» (1986) та «Щоденник для моїх батьків» (1990)). Автобіографічний фільм, сюжетом для якого стала трагічна історія сім'ї Месарош, був удостоєний Гран-прі 37-го Каннського міжнародного кінофестивалю.

За час свєї кінокар'єри (з 1954 по 2016 роки) Марта Месарош зняла 62 стрічки, є сценаристкою 26-ти з них. Вона також має досвід роботи монтажеркою, продюсеркою і операторкою. Працювала з такими акторами як Дельфін Сейріг, Марина Владі, Анна Каріна, Фанні Ардан, Ізабель Юппер, Ян Новицький, Єжи Радзивилович, Олаф Любашенко, Ольга Дроздова. У фільмі «Їх двоє» (1977) знявся Володимир Висоцький.

У жовтні 2016 року Марта Месарош стала гостею 46-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість», де їй було вручено Почесного «Скіфського оленя» «за внесок у світове кіномистецтво». Її фільм «Непохований» було показано в рамках програми «Угорська рапсодія» фестивалю[1][2].

Марта Месарош входила до складу журі 26-го Берлінського міжнародного кінофестивалю (1976), 40-го Венеційського міжнародного кінофестивалю (1983) та 17-го Московського міжнародного кінофестивалю (1991)[3].

У 1958 році одружилася з кінорежисером Міклошем Янчо, народила двох синів, тепер вони — кінооператори, допомагають матері. У середині 1960-х пара розлучилася.

Фільмографія

Рік Назва українською Оригінальна назва Режисерка Сценаристка Продюсерка Операторка
1954 ..і знову посміхаються ...és újtra mosolyognak Так
1955 к/м Історія Альбертфальва Albertfalvai történetek Так
к/м На тій стороні площі Кальвін Túl a Cálvin téren Так
к/м Звичайні історії Mindennapi történet Так
1956 Подорожні на шосе Országutak vándora Так
1957 к/м Усі діти повинні посміхатися Sa zîmbeasca toti copii Так
1958 к/м Літнє поле під парами Popas în tabara de vara Так
1959 к/м Рух до майбутнього Schimbul de mîine Так
1960 І від нас залежить Rajtunk is múlik Так Так
Голова кооперативу Egy TSZ elnökröl Так Так
к/м Вирощування персиків Az öszibarack termesztése Так Так
к/м Структура планування Szerkezettervezés Так
Мистецтво продажу Az eladás müvészete Так
1961 Серцебиття Szívdobogás Так Так
Виробництво Данулону Danulongyártás Так
Вашархейські колорити Vásárhelyi színek Так
Стебло і ріст коренів A szár és gyökér fejlödése Так Так
1962 Місто підлітків Kamaszváros Так
Діти і книги Gyerekek — könyvek Так
Фабрика виробництва яєць Nagyüzemi tojástermelés Так
Чари м'яча A labda varázsa Так
Янош Торньяї Tornyai János Так
1963 27 липня 1963 року, сббота 1963. július 27, szombat Так
Кохання Szeretet Так
Робота або покликання? Munka vagy hiratás Так
1964 Волаюче Kiáltó Так
Місто художників — Сентендре Festök városa — Szentendre Так
Чубок Bóbita Так
1965 15 хвилин — 15 років 15 perc — 15 évröl Так
1966 Веспрем — місто дзвонів Harangok városa — Veszprém Так
Міклош Боршош Borsos Miklós Так
1967 Минулий день Eltávozott nap Так Так
1968 Скульптор Ласло Месарош Mészáros László emlékére Так
1969 Ореол навколо місяця Holdudvar Так Так
1970 Не плачте, красуні! Szép lányok, ne sírjatok! Так
1971 Льорінцська прядильня A lörinci fonóban Так
1973 Вільне дихання Szabad lélegzet Так Так
т/ф Кінець вересня Szeptember végén Так
1975 Удочеріння Örökbefogadás Так Так Так
1976 Дев'ять місяців Kilenc hónap Так Так
1977 Вони удвох Ök ketten Так Так
1978 Майже як вдома Olyan, mint otthon Так Так
1979 В дорозі Útközben Так Так
1980 Друга дружина Örökség Так Так
1981 Анна Anna Так Так
1982 Щоденник для моїх дітей Napló gyermekeimnek Так Так
1983 У країні міражів Délibábok országa Так
1985 к/м Аве Марія Ave Maria ... Так
1987 Щоденник для моїх коханих Napló szerelmeimnek Так Так
1988 Прощавай, Червоний Капелюшку Bye bye chaperon rouge Так Так
1990 Щоденник для моїх батьків Napló apámnak, anyámnak Так Так
1992 т/ф Едіт і Марлен Edith és Marlene Так
1994 Ембріон A magzat Так Так
1996 Сьома кімната A hetedik szoba Так Так
1997 Три дати Három dátum Так
1998 Доньки щастя A Szerencse lányai Так Так
1999 Маленька Вільма — Останній щоденник Kisvilma — Az utolsó napló Так Так
2000 к/м Дивовижний мандарин Csodálatos mandarin Так Так
2004 Непохований A temetetlen halott Так Так
2009 Останній донос на Анну Utolsó jelentés Annáról Так Так
2012 Угорщина 2011 Magyarország 2011 Так Так

Визнання

Нагороди та номінації Марти Месарош[4]
Рік Категорія Фільм Результат
Берлінський міжнародний кінофестиваль
1975 Золотий ведмідь Удочеріння Перемога
Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) Перемога
Приз імені Отто Дібеліуса міжнародного євангельського журі Перемога
Нагорода CIDALC Перемога
1977 Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) Дев'ять місяців Перемога
1987 Золотий ведмідь Щоденник для моїх коханих Номінація
Срібний ведмідь Перемога
Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) Перемога
1994 Золотий ведмідь Ембріон Номінація
2004 Камера Берлінаре Марта Месарош Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Чикаго
1975 Золотий Г'юго за найкращий ігровий фільм Удочеріння Номінація
1984 Щоденник для моїх дітей Номінація
2010 Золота таріль за найкращу режисуру ігрового фільму Останній донос на Анну Перемога
Каннський міжнародний кінофестиваль
1977 Приз ФІПРЕССІ (Паралельна секція) Дев'ять місяців Перемога
1980 Золота пальмова гілка Друга дружина Номінація
1984 Золота пальмова гілка Щоденник для моїх дітей Номінація
Гран-прі журі Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні
1978 Срібна мушля Майже як вдома Перемога
Венеційський міжнародний кінофестиваль
1995 Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) Сьома кімната Перемога
Приз Ельвіри Нотарі — Спеціальна згадка Перемога

Примітки

  1. ↑ "Дочка 30 років шукала домовину батька" - угорська режисерка. 24 жовтня 2016. Процитовано 29 жовтня 2016.
  2. ↑ Лилия МУЗЫКА, Сергей ТУШИНСКИЙ (фото). Марта Месарош: "Я счастлива получить награду именно сейчас, когда вы боретесь за свободу своей страны". «ФАКТЫ» (рос) . 24.10.2016. Процитовано 29.10.2016.
  3. ↑ 17th Moscow International Film Festival (1991). MIFF. Архів оригіналу за 03.04.2014. Процитовано 29.10.2016.
  4. ↑ Нагороди та номінації Марти Месарош на сайті IMDb(англ.)

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марта_Месарош&oldid=34102433