Мілка Трніна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 19 грудня 2021, заснована на цій версії.
Мілка Трніна
хорв. Katarina Milka Trnina
Народилася19 грудня 1863(1863-12-19)[4][1][…]
Везище
Померла18 травня 1941(1941-05-18)[1][2][…] (77 років)
Загреб, Незалежна Держава Хорватія
ПохованняМирогойське кладовище
Країна Долитавщина
Діяльністьспівачка, вокалістка, оперна співачка, викладачка університету
Галузьопера[5]
Alma materВіденський університет музики й виконавського мистецтва
Відомі учніLucia Dunhamd
Знання мовхорватська[5][6]
ЗакладДжульярдська школа
Роки активностіз 1885
Жанропера

Мілка Трніна (хорв. Katarina Milka Trnina; 19 грудня 1863 року — 18 травня 1941 року[7]) — видатна хорватська оперна співачка, драматичне сопрано. Критики та публіка високо оцінювали її голос та акторську майстерність, що виявилися під час виконання ролей у творах німецьких та італійських композиторів. У 1906 році була змушена залишити сцену через хворобу.

Біографія

Катарина Мілка Трніна народилася в селищі Везішче (община Криж) у родині мельника. Навчалася співам у приватного педагога Іди Вімбергер Бркіч у Загребі (1876—1879 рр.), згодом — у Віденській консерваторії у Йозефа Генбахера. Дебютувала на сцені Загребського оперного театру 11 травня 1882 року, виконувала арію Амелії в опері Верді «Бал-маскарад».

Кар'єра

У постійній трупі Трніна почала працювати в Лейпцигу, згодом у 1884 році перейшла в оперну трупу Грацу. Тут вона виступала два сезони, вдосконалюючи сценічну майстерність.

Диригент Антон Зейдль, вражений потенціалом Трніни, рекомендував її бременській опері як заміну іншій відомій співачці Катарині Клафскі. В Бремені Трніна вперше взяла участь у постановці вагнерівського циклу «Перстень Нібелунга». В 1890 році її запросила Мюнхенська королівська опера, виступаючи на сцені якої протягом кількох років, Трніна зміцнила свою репутацію співачки вищого класу і виявила себе чудовою виконавицею вагнерівських опер. З великим успіхом Трніна виступала також і в партії Леонори в опері Бетховена «Фіделіо».

В 1896 році в Бостоні відбувся північноамериканський дебют Мілки Трніни. Вона виконала партію Брунгільди в опері « Валькірія». В 1898 році вона вперше заспівала на сцені лондонського Ковент-Гардена, виконавши партію Ізольди в опері «Трістан та Ізольда». Її виступи в Королівській опері продовжувалися до 1906 року, Трніна взяла участь у 98 оперних спектаклях.

В 1899 році Трніна виконала партію Кундрі в опері «Парсіфаль» на Байройтському фестивалі. 27 січня 1900 року Мілка Трніна дебютувала в Метрополітен-опера в Нью-Йорку. Вона виконала партію Елізабет в «Тангейзері». Відомим став виступ Трніни в 1901 році в головній партії опери Джакомо Пуччіні «Тоска». В попередньому році Трніна вперше виконала партію Флорії Тоски в Лондоні, Пуччіні, який був присутнім на спектаклі, назвав її виконання ідеальним. Це зробило Трніну найбільш відомою в англомовному світі виконавицею цієї партії.

Завершення кар'єри

В 1906 році Мілку Трніну спіткав параліч м'язів обличчя. Постраждала зона навколо очей. Трніна була змушена залишити сцену, перебуваючи у чудовій професійній формі. Востаннє співачка вийшла на професійну сцену в мюнхенському Театрі Принца Регента (нім. Prinzregententheater). Вона виконала партію Зіґлінди в вагнерівській опері «Валькірія».

Після завершення кар'єри

Декілька років Мілка Трніна викладала співи в нью-йоркській Джульярдській школі, згодом повернулася до Загреба. В Хорватії Трніна продовжувала викладати, найбільш відомою її ученицею стала зірка Метрополітен-опера Зинка Миланова[8]. Мілка Трніна померла 18 травня 1941 року в Загребі від запалення легень. Вона просила, щоб її похорон відбувся до полудня, без будь-яких надгробних промов під звуки хорватського національного гимну[9].

Цікаві факти

На честь Мілки Трніни названо водоспад на Плітвіцьких озерах, а також нагороду хорватської асоціації музичних митців.

За деякими твердженнями, на честь Мілки Трніни названо відомий швейцарський шоколад Milka[10],[11].

Мілка Трніна виступала в Москві перед російським імператорським подружжям з нагоди коронації Миколи ІІ. Велика діамантова брошка з рубінами, яку Мілці Трніні подарував імператор, зберігається в загребському музеї мистецтв та ремесел[12].

Примітки

  1. ↑ а б в SNAC — 2010.
  2. ↑ а б в Find a Grave — 1996.
  3. ↑ а б FemBio database
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #124532500 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  6. ↑ CONOR.Sl
  7. ↑ Milka Trnina. hrt.hr (хор.). Croatian Radiotelevision. 19 December 2012. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 8 April 2014.
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 листопада 2013. Процитовано 18 квітня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Moslavac, Slavica. Milka Trnina, hrvatski slavuj (1863. — 1998.): prilog obilježavanja 135. godišnjice rođenja istaknute operne pjevačice Milke Trnine: Galerija Muzeja Moslavina, Kutina, 15.5. — 1.6. 1998. Kutina: Muzej Moslavine, 1998.
  10. ↑ http://history.info/on-this-day/1863-milka-chocolate-is-named-after-milka-trnina/
  11. ↑ http://www.brandreport.ru/milka/
  12. ↑ Hina (19. prosinca 2013.). Izložba o Milki Trnini otvorena u Muzeju grada Zagreba. Index. Процитовано 20. siječnja 2014..
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мілка_Трніна&oldid=34128899