Волластон (місячний кратер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:38, 22 грудня 2021, створена Aibot (обговорення | внесок) (технічні зміни,, replaced: | → | (14), 8 серпень 2 → 8 серпня 2 (2) за допомогою AWB)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 22 грудня 2021, заснована на цій версії.
Характеристики кратера
Волластон
Світлина з борту Аполлона-15.
Координати30°36′1.000051159077e-07″ пн. ш. 46°58′48.000000099989″ зх. д. / 30.600000000028° пн. ш. 46.98000° зх. д. / 30.600000000028; -46.98000
Діаметр9,6 км
Глибина2,220 км
Довгота ранкового
термінатора		47°
ЕпонімВільям Волластон
Рік затвердження1935
Волластон. Карта розташування: Місяць
Волластон
Волластон
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Волластон.

Кра́тер Во́лластон (лат. Wollaston) — малий метеоритний кратер в Океані Бур на видимому боці Місяця. Назву присвоєно на честь англійського науковця, що відкрив метали паладій та родій і вперше отримав у чистому виді платину, Вільяма Гайда Волластона (1766—1828) і затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1935 році.

Опис кратера

Околиці кратера Волластон. Світлина Lunar Reconnaissance Orbiter

Найближчими сусідами кратера є кратер Нільсен[en] на північному заході, кратер Груйтуйзен на сході північному сході, кратер Ангстрем[en] на сході, кратер Крігер на південному сході і кратер Тосканеллі на півдні. На південному заході від кратера знаходяться борозни Аристарха, на півдні південному сході борозна Крігера[it]. Далі на південний схід знаходяться гори Харбінгер[en][1]. Селенографічні координати центру кратера 30.6° пн. ш. 46.98° зх. д. / 31° пн. ш. 47° зх. д. / 31; -47, діаметр 9,6 км[2], глибина 2,22 км[3].

Кратер має чашоподібну форму і альбедо значно вище ніж навколишня місцевість, що є характерним для більшості молодих кратерів (про це також свідчать температурні аномалії, зареєстровані у кратері під час місячних затемнень). Добре видно породи, викинуті при імпактній події, яка привела до утворення кратера. Середня висота валу кратера над навколишньою місцевістю 370 м[4], об'єм кратера становить приблизно 40 км³[4]. За морфологічними ознаками кратер належить до типу ALC (за назвою типового представника цього типу — кратера Аль-Баттані C).

Сателітні кратери

Фрагменти мап LAC-23, LAC-38, LAC-39.
Волластон[2] Координати Діаметр, км
D 33.16° пн. ш. 48.79° зх. д. / 33° пн. ш. 49° зх. д. / 33; -49 (Волластон D) 4,3
N 28.36° пн. ш. 48.14° зх. д. / 28° пн. ш. 48° зх. д. / 28; -48 (Волластон N) 5,5
P 29.26° пн. ш. 49.94° зх. д. / 29° пн. ш. 50° зх. д. / 29; -50 (Волластон P) 4,0
R 29.47° пн. ш. 50.87° зх. д. / 29° пн. ш. 51° зх. д. / 29; -51 (Волластон R) 5,8
U 30.99° пн. ш. 52.87° зх. д. / 31° пн. ш. 53° зх. д. / 31; -53 (Волластон U) 2,9
V 30.89° пн. ш. 53.98° зх. д. / 31° пн. ш. 54° зх. д. / 31; -54 (Волластон V) 3,2
  • Сателітний кратер Волластон C у 1973 році було перейменовано на Нільсен[en].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Кратер Волластон на мапі LAC-39
  2. ↑ а б Wollaston // Довідник Міжнародного Астрономічного Союзу
  3. ↑ John E. Westfall's Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000)
  4. ↑ а б Lunar Impact Crater Database. Архів оригіналу за 18 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Волластон_(місячний_кратер)&oldid=34150833