Нове залізничне сполучення через Альпи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
AlpTransit у Центрально-Європейській залізничній мережі

AlpTransit, також відомий як «Нове залізничне сполучення через Альпи» (нім. Neue Eisenbahn-Alpentransversale, NEAT, фр. nouvelle ligne ferroviaire à travers les Alpes, NLFA, італ. Nuova ferrovia transalpina, NFTA) — найбільший в історії швейцарський будівельний проект, який дозволить прискорити залізничне сполучення через Альпи. Для цього будується мережа базисних тунелів з півдня на північ. Вартість проекту становить 13 млрд доларів. Проект складається з двох основних напрямків: Готтардська вісь, що включає базисний тунель Готтард, і Лечберзька вісь, що включає базисний тунель Лечберг. Станом на серпень 2015 року завершено будівництво базисного тунелю Готтард[1][2][3], відкриття намічене на кінець 2016 року, а базисного тунелю Ченері — у 2020 році[4].

Готтардська вісь

Готтардська вісь складається з базисних тунелів Готтард, Циммерберг і Ченері. Будується за контрактом з урядом Швейцарії компанією AlpTransit Gotthard AG. Максимальна висота залізниці над рівнем моря складе 550 метрів. Потяги зможуть розганятися до 240 км/год, що скоротить час у дорозі між Цюрихом і Міланом з 3 годин 40 хвилин до 2 годин 50 хвилин[3].

Лечберзька вісь

Південний портал базисного тунелю Лечберг поблизу Рарон в кантоні Вале

Лечберзька вісь складається з базисного тунелю Лечберг завдовжки 34,6 км крізь Бернські Альпи. Була побудована компанією BLS AlpTransit Lötschberg AG. Відкрита для руху у червні 2007 року. Цю першу частину проекту AlpTransit завершено. Є ланкою в західному шляху по маршруту Базель — Ольтен — Берн — Бріг — Домодоссола — Мілан. Замінив для більшості перевезень розташований вище тунель Лечберг завдовжки 14,6 км, відкритий у 1913 році. Частиною Лечберзької осі також є тунель Симплон, відкритий у 1905 році.

Політичне підґрунтя

Проект було прийнято шляхом голосування 27 вересня 1992 року і повторно затверджений після прийняття нової структури його фінансування з нового громадського транспортного фонду FinöV[de] у 1999 році.

Примітки

  1. Graham Rapier (25 серпня 2015). Switzerland has completed construction on the world's longest tunnel (англ.). Business Insider. Процитовано 27 серпня 2015.
  2. Derniers préparatifs avant les tests du tunnel Gothard (фр.). Tribune de Genève[en]. 24 серпня 2015. Процитовано 27 серпня 2015.
  3. а б Анастасия Баринова (27 серпня 2015). Самый длинный тоннель в мире: цифры и факты. National Geographic Россия. Процитовано 27 серпня 2015.
  4. The construction of the century takes shape (англ.). AlpTransit Gotthard AG. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 27 серпня 2015.

Посилання