Аптекарський острів
| Аптекарський острів | |
|---|---|
| Географія | |
| 59°58′23″ пн. ш. 30°18′36″ сх. д. / 59.97305555558377677° пн. ш. 30.31000000002777739° сх. д.Координати: 59°58′23″ пн. ш. 30°18′36″ сх. д. / 59.97305555558377677° пн. ш. 30.31000000002777739° сх. д. | |
| Площа | 2 км² |
| Країна | |
 Росія | |
| Адм. одиниця | Санкт-Петербург |
| Населення |
|
  Аптекарський острів Аптекарський острів (Росія) | |
 | |
 Аптекарський острів у Вікісховищі | |
Аптекарський острів — один з островів, розташованих у північній частині дельти річки Неви, що входять до складу Петроградського району міста Санкт-Петербурга, який займає ряд островів. Відділяється від Петроградського острова[ru] річкою Карповкою[ru], від Кам'яного[ru] і Крестовського[ru] островів — Малою Невкою[ru], від Виборзької сторони — Великою Невкою. Площа острова — близько 2 км2.
Історія найменування
Фінська назва Корпісаарі (фін. Korpisaari — острів глухого лісу) — острів із дрімучим лісом або Корппісаарі (фін. Korppisaari) — Воронячий острів. Острів має і російські назви — Дикий або Ялиновий острів[1].
Сучасна назва Аптекарський острів відома з 1726 року, дана за Аптекарським городом, який розташовувався на острові (нині Ботанічний сад)[1].
Загальні відомості
Аптекарський острів з'єднаний із Петроградським сімома мостами: Аптекарським[ru], Петропавловським[ru], Силіним[ru], Геслерівським[ru], Карповським[ru], Барочним[ru] та Молодіжним[ru], з Кам'яним островом — Кам’яноострівським мостом[ru], з Виборзької стороною — Кантемирівським[ru] і Гренадерським[ru].
Історія
Указом Петра I від 1714 року острів був відданий під потреби Медичної канцелярії і Головної аптеки. Для вирощування лікарських рослин у південно-східній частині острова заклали аптекарський город, що дав назву острову і перетворився згодом у Ботанічний сад і Ботанічний інститут імені В. Л. Комарова РАН. Тут же була побудована «інструментальна хата» — перша в Росії майстерня медичних інструментів, що поклала початок заводу «Червоногвардієць», який існує донині.
Петро I дозволив селитися на острові тільки служителям і робітним людям Медичної канцелярії. Аптекарська слобода носила багатонаціональний характер: крім росіян, на ній жили німці, французи, голландці, що служили в Медичній канцелярії. Острів був «містом у місті»: у нього була навіть своя острівна печатка, чого не мала жодна з петербурзьких частин. Керівником Аптекарської слободи був наглядач, який відводив слобідським жителям ділянки під сінокіс і контролював розпорядки трудового дня.
За царювання Павла I і Олександра I острів стає модною дачною місцевістю, тут будуються аристократичні садиби і закладаються парки. До наших днів частково зберігся Лопухінський сад[ru]. На початку XX століття на острові починається активне будівництво багатоквартирних будинків, створених за проектами кращих архітекторів Росії: В.О. Щуко, Ф. І. Лідваля, М.С. Лялевича.
Серед будівель радянського часу слід відзначити Перший будинок Ленради (арх. Є. А. Левінсон, І. І. Фомін, 1935 р.), комплекс будівель Ленінградського телецентру (арх. С. Б. Сперанський[ru], А. Д. Кац, В. С. Васильківський, інж. Н. І. Дюбов, 1963 р.) з телевежею[ru] (1962), Палац молоді (арх. А. П. Ізоітко, П. С. Прохоров, В. П. Тропін, 1970-ті роки).
На Аптекарському острові в XIX—XX століттях був розташований ряд промислових підприємств, які нині здебільшого виведені з острова (як ВАТ «Ленполіграфмаш») або закриті і навіть знесені під нову забудову (територія заводу «Електрик» з 2008 р. використовується під будівництво багатоповерхового житлового комплексу «Європа Сіті»).
На острові розташована значна кількість наукових (переважно медичних) навчальних закладів, зокрема два державні внз: Санкт-Петербурзький державний електротехнічний університет[ru] (ЛЕТІ) і Санкт-Петербурзький державний хіміко-фармацевтичний університет. Як дослідні й лікувальні установи відомі Інститут експериментальної медицини РАМН[ru], Інститут мозку людини ім. Н. П. Бехтєрєвої РАН.
14 лютого 1927 року відкрито інститут охорони здоров'я дітей та підлітків (потім НДІ дитячих інфекцій МОЗ Росії, нинішній Дитячий науково-клінічний центр інфекційних хвороб ФМБА Росії). Поблизу розташований федеральний НДІ грипу імені А. О. Смородинцева МОЗ Росії[2].
З Аптекарським островом пов'язані життя і діяльність І.П. Павлова, О.С. Попова, Ф.І. Шаляпіна, П.А. Столипіна, О.М. Опєкушина, П.М. Філонова, М.Л. Лозінського, М.К. Анікушина, Н.П. Бехтєрєвої.
Загальнодоступні музеї на острові
- Живої природи — Ботанічний сад Ботанічного інституту імені В. Л. Комарова РАН (БІН РАН)
- Меморіальний музей О. С. Попова (ЛЕТІ)[ru]
- Будинок-музей Ф. І. Шаляпіна — одна з філій Санкт-петербурзького музею театрального і музичного мистецтва[3]
- Музей петербурзького авангарду (Будинок М. В. Матюшина) — одна з філій Музею історії міста[4]
- Музей історії фотографії[5]
- Музей порцеляни та шахів
- Музей історії Інституту експериментальної медицини РАМН
- Культурний центр Майстерня М. К. Анікушина
- Музей Мистецтво віяла
- Меморіальний Кабінет Академіка І. П. Павлова
Див. також
- Аптекарський острів (округ)[ru]
- Вибух на Аптекарському острові[ru]
- Храм Преображення Господнього на Аптекарському острові[ru]
- Аптекарський огород
Примітки
- ↑ а б Топонімічна енциклопедія Санкт-Петербурга. — СПб.: Інформаційно-видавниче агентство ЛІК, 2002. — С. 47
- ↑ Історія НДІ грипу на сайті інституту. http://influenza.spb.ru/institute/history/
- ↑ Дом-музей Ф. И. Шаляпина. Архів оригіналу за 31 березня 2019.
- ↑ Сайт Музею історії міста. Філія. http://www.spbmuseum.ru/themuseum/museum_complex/house_matjushin/
- ↑ Музей історії фотографії. Виставки. Постійна експозиція. Колекція
Література
- Ленинград. Историко-географический атлас. — М. : Главное управление геодезии и картографии при Совете министров СССР, 1981.
- Даринский А. В. География Ленинграда. — Л. : Лениздат, 1982.
- Грибанов В. И., Лурье Л. Я. Аптекарский остров. — Лениздат, 1988. — 176 с. — (Туристу о Ленинграде). — 50 000 екз. — ISBN 5-289-00119-0. (обл.)
- Городские имена сегодня и вчера. — 1997. — С. 22.
- Горбачевич К. С., Хабло Е. П. Почему так названы?. — 2002.
- Санкт-Петербург: Энциклопедия. — М. : Российская политическая энциклопедия, 2006.
- С. Е. Глезеров Исторические районы Петербурга от а до я — Глагол, 2006
Посилання
- Аптекарский остров // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. Ia. (рос. дореф.)