Потульницький Володимир Арнольдович

|Батько= |Посада= |Діти= |Мати= |Дружина= |Чоловік=

Потульницький Володимир Арнольдович
Народився	6 липня 1958(1958-07-06) (66 років) м. Львів
Країна	Україна
Діяльність	історик
Alma mater	Львівський національний університет імені Івана Франка
Галузь	історія, політологія, історіософія, історіографія
Заклад	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Посада	провідний науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор історичних наук
У шлюбі з	Сидорчук Таїсія Михайлівна
Діти	Потульницький Георгій

Потульницький Володимир Арнольдович (нар. 6 липня 1958, Львів)— український історик, провідний науковий співробітник Інституту української археографії й джерелознавства ім. М. Грушевського.

Біографія

Народився 1958 р. у м. Львові. У 1975–1980 рр. навчався на історичному факультеті Львівського університету ім. Івана Франка, спеціалізуючись по кафедрі історії середніх віків. У 1980 році захистив дипломну роботу на тему: «Англо-іспанські політичні відносини в другій половині XVI ст.». Науковий керівник – к.і.н., доцент Калініна З.П.

У 1980–1989 рр. викладав у Львівській консерваторії ім. М. В. Лисенка. У 1984 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Політична культура творчої особистості». У 1989–1992 рр. — у докторантурі Київського університету ім. Т. Шевченка. У 1992 р. захистив докторську дисертацію на тему «Концепції державності в українській зарубіжній історико-політичній науці». З 1992 р. по даний час — провідний науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України (Відділ вивчення та публікації зарубіжних джерел з історії України). У 2002 році отримав вчене звання професора по кафедрі давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін.

Сформувавшись як дослідник в радянській системі історичної освіти, доформовувався як науковець в західному світі, навчаючись в Гарвардському університеті у Омеляна Пріцака (1990-1991), у Кельнському університеті в Андреаса Каппелера (1994-1996) та Єрусалимському університеті у Мордехая Альтшулера (2000).

Стажувався в Гарвардському (США), Празькому (Чехія), Віденському (Австрія), Кельнському (Німеччина), Хоккайдоському (Японія), Єрусалимському (Ізраїль), Орхуському (Данія) університетах, Гердерівському інституті досліджень Центральної та Східної Європи в Марбурзі (Німеччина). Член Ради фундації фон Гумбольдта в Україні, ряду міжнародних наукових товариств. Виступав з фаховими лекціями у Гарварді, Оксфорді, Відні, Токіо, Саппоро, Празі, Єрусалимі та інших університетах світу.

Наукова діяльність

Сфера наукових зацікавлень: політична та історична думка, історіософія, історіографія, інтелектуальна історія Росії, СРСР, Східної Європи, проблеми всесвітньої історії з урахуванням історії України. В. Потульницький є засновником української політології як науки з розробкою її історії, теорії, етапів розвитку , засновником української історіософії як науки з розробкою її предмета, метода і теорії . Автор теоретичного обґрунтування діалектики української та всесвітньої історії . Автор концепції інтеграції української історії до європейської та світової з врахуванням історичних версій домінуючих та споріднених націй (російської, польської, єврейської та польської) . Автор досліджень на оригінальних джерелах німецьких, російських і польських впливів на розвиток української історичної та політичної думки . Автор концепцій династичної теорії та історії України в контексті династичної історії Центрально-Східної Європи . Автор розробок історії династичних стосунків українських монархістів з консервативними колами Великої Британії та Японії . Автор першого монографічного дослідження про теоретичну, історіософську та історіографічну наукову спадщину Омеляна Пріцака.

Автор численних статей у наукових зарубіжних та українських журналах та збірниках, також індивідуальних авторських монографій, де виступив піонером у дослідженні низки ключових проблем політології, історіософії та інтелектуальної історії.

Створив у Києві та Львові власну наукову школу з історіософії та інтелектуальної історії, підготував кілька кандидатів історичних наук.

Наукові відзнаки

• Премія Міністерства освіти та науки Австрії
• Премія Міністерства освіти та науки Японії
• Премія фундації Jewish Memorial у США
• Національна та інтернаціональна премії ім. Александра фон Гумбольта
• Дослідницькі гранти Гарвардського, Едмонтонського, Хоккайдського, Віденського, Оксфордського, Єрусалимського університетів.

Вибрана бібліографія

Монографії

1. Історія української політології. Концепції державності в українській зарубіжній історико-політичній науці.– Київ “Либідь” 1992. 220 с.
2. Теорія української політології: курс лекцій. Затверджено Міністерством освіти України як навчальний посібник для студентів вузів. Київ “Либідь” 1993. 191 с.
3. Нариси з української політології (1819–1991). Київ: Либідь, 1994. 320 с.
4. Всесвітня історія і Україна (Історіософія світової і української історії 17-20 ст.). Київ: Либідь, 2002. 480 с.
5. Історичні та сучасні монархічні держави. Посібник та програма кандидатського мінімуму з спеціальності «Всесвітня історія». Національна Академія Наук України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського. Київ 2014. 165 с.
6. Дипломатія Павла Скоропадського (Військово – дипломатичні стосунки гетьмана з острівними монархіями у 1926 – 1943 рр). – Харків «Акта» 2014. – 312 c.
7. Корона і ціна. Історіософія династичної історії Центрально-Східної Європи в IX – XVIII ст. Львів: Видавничий дім «Наутілус», 2018. 328 с.
8. Деміург. Історіософія Омеляна Пріцака. Харків «Акта» 2021.358 с.

Публікації

1. Обзор фондов украиники института имени Вячеслава Липинского в Филадельфии, Австрийской национальной библиотеки в Вене // Перестройка в исторической науке в СССР. Матер. 5–й Всесоюз. конф. ист. 30.05-1.06.1990. (Ред.И.Д.Ковальченко). Киев, 1990. С.143–149.
2. Наукова діяльність Михайла Грушевського в еміграції (1919-1924) // Український історичний журнал. 1992. №.2. С.48-58.
3. Політична доктрина В’ячеслава Липинського // Український історичний журнал. 1992. №.9. С.37-45.
4. Das ukrainische historische Denken im 19. und 20. Jahrhundert: Konzeptionen und Periodisierung // Jahrbücher für Geschichte Osteuropas. Stuttgart. No. 45 (1997) H.1, S. 2 - 30.
5. Deutsche Einflüsse auf die Entwicklung des historischen Denkens in der Ukraine im. 19 Jahrhundert // Zeitschrift für Ostmitteleuropa - Forschung. Marburg. 1997, No. 46 (4), S. 475 - 499.
6. The Image of Ukraine and Ukrainians in Russian Political Thought (1860 - 1945) // Acta Slavica Japonica, Tomus XVI. Sapporo. 1998. P. 1 - 29.
7. The Image of Russia and the Russians in Ukrainian Political Thought (1860 – 1945), in.: Quest for Models of Coexistence: National and Ethnic Dimensions of Changes in the Slavic Eurasian World. Ed. by K.Inoue and T.Uyama. Slavic Research Center, Hokkaido University. Sapporo, 1998. P. 163 - 195.
8. Українська та світова історична наука. Рефлексії на тему історичних перспектив домінуючих, споріднених і підкорених націй (російська, польська, німецька, турецька, єврейська та українська) в українському контексті // Український історичний журнал 2000. №.1. С.3-20; №.2. С.27-47; №.3. С. 22-44; №.4. С.20-37.
9. Jews and Jewish Theme in Ukrainian Historical Thought , in.: Jews in Eastern Europe. Journal of the Centre For Research and Documentation of East European Jewry of the Hebrew University of Jerusalem. Givat - Ram, Jerusalem - Winter 2000 - No.3 (43). P. 5-36.
10. Інтелектуальні впливи Заходу на духовне життя української еліти в 17-18 століттях // Київська старовина 2001. №.1. С.3-14; №.2. С.3-16; №.3.С.3-9; №.4.С.3-12; №.5. С.3-10.
11. Galician Identity in Ukrainian Historical and Political Thought // Galicia. A Multicultured Land. ( Ed. by Chris Hann and Paul Robert Magocsi). Toronto - Buffalo - London 2005. pp. 83-103.
12. Political Relations of Pavlo Skoropads’kyj with Japanese Military Imperial Authorities in 1928 – 1943 (on the Materials of the Personal Diary of Hetman) // Збірник матеріалів міжнародної конференції з локальної історії, проведеної Інститутом української археографії 29/30 вересня 2009 р. у м. Києві. Наукові записки Інституту археографії. Вип. 19. Книга II. Частина I. Київ 2009. pp. 371 - 376.
13. Щодо дослідницьких пріоритетів у справі створення нового академічного синтезу української історії в контексті історії світової // Український історичний журнал. – 2014 - №.1 – С. 4-20.
14. Toward the History of Political Relations of Ukrainian Monarchial Emigration with British Ruling Circles in 1930s // Ucraina Magna. Ukrainian Political Emigration in the Twentieth Century: the Experience of Cultural Self-Presenting and Self – Statement in the Western World. Published by M.S.Hruschevsky Institute of Ukrainian Archeography and Source Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine. – Kyiv 2016. - Pp. 238-249.
15. Konservative Bewegung der galizischen westukrainischen traditionellen Eliten vor dem ersten Weltkrieg und im Laufe der ersten Weltkrieges // Славістична збірка. Інститут української археографії та джерелознавства НАН України. Вип. III. Київ 2017. – С.322-333.
16. Key to the Discovery of the Interest in Ukraine in German Intellectual History on the Shelves of the Research Library of Herder Institute in Marburg^{[недоступне посилання з липня 2019]} // Entdeckungen. Ein Blog zu Ostmitteleuropa. Zeitschrift des Herder-Institutes für historische Ostmitteleuropaforschung, Juni8,2018.S.1-5
17. Ціна корони: українська династична історія і сучасність. Інтерв’ю з професором Потульницьким В.А.// Щоденна всеукраїнська газета «День». Київ 2018. №.180-181, 5-6 жовтня 2018 р. – С.21.
18. Проблема українсько-російського співіснування в українській політичній думці міжвоєнної доби (1918-1939) // Український археографічний щорічник. – Київ 2018. Випуск 21/22. - С.491-525.
19. The Image of Ukraine Shaped by Outstanding Sweden Scholar Rudolph Kjellen and Its Impact on Leading German Historians in the Time Span of the Interwar Period // Гетьманські читання. Пам’яті шведського короля Карла XII (1682-1718). – Інститут української археографії та джерелознавства НАН України; Музей Гетьманства. - Збірник наукових статей. – Київ 2019. – С.147-159.
20. Консервативна ідея: український та європейський досвід та перспективи. Інтерв'ю з професором Потульницьким В.А. // Світогляд. Науково-популярний журнал НАН України. – Київ 2019. - №.4(78). – С.17-22.
21. Внесок української еміграції міжвоєнної доби у розвиток історичної науки: тематичний, методологічний та концептуальний аспекти // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичні науки». – Острог 2020. – Вип.31. – С.98-107.

Джерела та література

• Ясь О. В. Потульницький Володимир Арнольдович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 458. — ISBN 978-966-00-1142-7.
• Скрипнюк А. [Рецензія] В.А.Потульницький. Історія української політології. Концепції державності в українській зарубіжній історико-політичній науці. Київ “Либідь” 1992. 220 с. //Політологічні читання.—1993. — №.1.— С. 308-310.
• Ясь О. [Рецензія] Володимир Потульницький. Нариси з української політології (1819-1991).Київ: Либідь, 1994. 320 с. //Український історик - №.1/4 (124/127). – С.327-329.
• Golczewski F. Volodymr Potul’nyc’kyj. Skizzen aus der ukrainischen Politologie (1819 - 1991) Lehrbuch. Kyiv 1994. 320 S //Jahrbücher für Geschichte Östeuropas. Stuttgart. No. 45 (1997) H.2, S.336 - 338.
• Наулко В. [Рецензія] Щодо концепції інтеграції української історії у світову. Володимир Потульницький. Історичні та сучасні монархічні держави. (Програма кандидатського іспиту з спеціальності 07.00.02 – “Всесвітня історія”. Частини перша та друга). Національна Академія Наук України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського. Київ 2014. 165 с. // Ейдос. Альманах теорії та історії історичної науки. Національна Академія Наук України. Інститут історії України. Київ 2017. Вип. 9. С. 311-315.
• Євтух В. [Рецензія] Острівні монархії в гетьманському дипломатичному баченні міжвоєнної доби. Володимир Потульницький. Дипломатія Павла Скоропадського (Військово – дипломатичні стосунки гетьмана з острівними монархіями у 1926 – 1943 рр). – Харків «Акта» 2014. – 312 c. // Краєзнавство 2016. - №.1-2. – С.274-276.
• Євтух В.[Рецензія] Володимир Потульницький. Дипломатія Павла Скоропадського (Військово – дипломатичні стосунки гетьмана з острівними монархіями у 1926 – 1943 рр). – Харків «Акта» 2014. – 312 c. // Український археографічний щорічник Київ 2016. - Випуск 19/20. - С.556-560.
• Наулко В. [Рецензія] Історіософія середньовіччя. Володимир Потульницький. Корона і ціна. Історіософія династичної історії Центрально-Східної Європи в IX – XVIII ст. Львів: Видавничий дім «Наутілус», 2018. 328 с. // Краєзнавство Київ 2018. №.2. С.168-173.
• Наулко В. [Рецензія] Володимир Потульницький. Корона і ціна. Історіософія династичної історії Центрально-Східної Європи в IX – XVIII ст. Львів: Видавничий дім «Наутілус», 2018. 328 с. // Український археографічний щорічник Київ 2018. – Випуск 21/22. – C.911-917.