Реактивний опір

Реакти́вний о́пір (реактанс англ. reactance) — величина, яка характеризує опір, що надається змінному струму електричною ємністю та індуктивністю кола чи його ділянки.

Вимірюється в Омах.

Пояснення

Змінний струм, на відміну від постійного струму, проходить через конденсатор. Але струм у конденсаторі, так званий струм зміщення, максимальний не тоді, коли до конденсатора прикладена найбільша напруга, а тоді, коли напруга найшвидше змінюється (при збільшенні частоти струм у колі збільшується).

При проходженні струму через котушку струм мінімальний при найбільшій зміні напруги (при збільшенні частоти струм у колі зменшується).

Змінний струм у конденсаторі й котушці має ще ту особливість, що він не призводить до втрат енергії, якщо знехтувати звичайним активним опором.

Для опису опору цих елементів змінному струму вводиться залежна від частоти величина — реактивний опір X.

Для індуктивності L

$X=\omega L$.

Для ємності C

$X=-{\frac {1}{\omega C}}$.

Тут ω = 2*π*f — циклічна частота, f — лінійна частота.

Реактивний опір синусоїдальному струму при послідовному з'єднанні індуктивного і ємнісного елементів кола, дорівнює

$X=\omega L-{\frac {1}{\omega C}}$,

де $\omega$ — кутова частота, $L$ і $C$ — індуктивність і ємність.

Реактивний опір поряд із активним опором є складовою частиною імпедансу

$Z=R+iX$,

де Z — імпеданс, R — активний опір, i — уявна одиниця.

Співвідношення між активним й реактивним опором дозволяють визначити зміну фази змінного струму на ділянці кола.