Уявна одиниця

| Уявна одиниця | |
| Числове значення |
1 уявна одиниця |
|---|---|
| Формула |
[1] |
| Позначення у формулі |
і |
| Обернений елемент |
−id і −id |
| Протилежне |
−id |
Уявна одиниця — число, що при піднесенні до квадрата дає від'ємну одиницю:
Уявна одиниця не належить полю дійсних чисел, однак дає можливість розширити його до поля комплексних чисел.
Уявна одиниця є одним з двох розв'язків квадратного рівняння x2 + 1 = 0. Хоча не існує такого дійсного числа що мало б таку властивість, i використовують для розширення дійсних чисел до множини, що називається комплексними числами, і використовувати додавання і множення. Прикладом використання i для утворення комплексного числа є такий запис: 2 + 3i.
Наведене вище рівняння має два розв'язки. Якщо один з них є , то іншим розв'язком буде , бо справджується така рівність:
Таким чином, виникає неоднозначність означення комплексного числа. Проте, хоча ці два числа не рівні між собою, для математики не існує різниці у тому, який саме з двох розв'язків рівняння позначатиметься , а яке .
Степені повторюються в циклі:
Що можна записати для будь-якого степеня у вигляді:
де n — будь-яке натуральне число.
Звідси: де mod 4 — це остача від ділення на 4.
Число є дійсним:
Факторіал уявної одиниці i можна визначити як значення гамма-функції від аргументу 1 + i:
Також
В полі комплексних чисел корінь n-го степеня має n розв'язків. На комплексній площині корені уявної одиниці містяться у вершинах правильного n-кутника, вписаного в коло одиничного радіуса.
Це випливає з формули Муавра й того, як уявна одиниця записується у тригонометричному вигляді:
Зокрема, та
Також корені уявної одиниці можуть бути представлені за допомогою експоненти:
- ↑ 2-15.1 // ISO 80000-2:2019 Quantities and units — Part 2: Mathematics — 2 — Міжнародна організація зі стандартизації, 2019. — 36 с.
- ↑ "abs(i!)", WolframAlpha.
- Привалов І.І.. Вступ до теорії функцій комплексного змінного. — Х.: : ДНТВУ.НКТП, 1938. — 381 с.(укр.)
- Соколов Ю.Д. Елементи теорії функцій комплексної змінної. — К.: : Радянська школа, 1954. — 202 с.(укр.)
- Давидов М.О. Елементи теорії функцій комплексної змінної. — К.: : Радянська школа, 1968. — 212 с.(укр.)
- Грищенко О.Ю., Нагнибіда М.І., Настасієв П.П. Теорія функцій комплексної змінної. — К.: : Вища школа, 1994. — 375 с.(укр.)
- Мельник Т.А. (2015). Комплексний аналіз : підручник (PDF). Київ: ВПЦ "Київський університет". с. 192. ISBN 978-966-439-800-5.(укр.)
- Ahlfors, Lars (1979). Complex Analysis (PDF) (англ.) (вид. 3rd.). McGraw Hill. ISBN 0-07-085008-9.(англ.)
- Кантор И. Л., Солодовников А. С.. Гиперкомплексные числа. — Москва : Наука, 1973. — 144 с.(рос.)
- Шабат Б. В. Введение в комплексный анализ. В 2 томах. — Москва : Наука, 1976. — 720 с.(рос.)