Mammillaria estebanensis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:51, 18 січня 2022, створена SalweenBot (обговорення | внесок) (заміна Еудікоти на Евдикоти за запитом)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мамілярія estebanensis
укр. Мамілярія естебаненсіс
Мамілярія естебанська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Триба: Cacteae
Рід: Мамілярія (Mammillaria)
Вид: Мамілярія естебанська
Mammillaria estebanensis
G.E.Linds.[en], 1967
Синоніми
Mammillaria angelensis var. estebanensis (G.E.Linds.) Repp.
Mammillaria dioica subsp. estebanensis (G.E.Linds.) D.R.Hunt
Посилання
Вікісховище: Mammillaria estebanensis
Віківиди: Mammillaria estebanensis
IPNI: 280341-2
ITIS: 908607
The Plant List: tro-50125787

Mammillaria estebanensis (укр. Мамілярія естебаненсіс, Мамілярія естебанська)[1] —сукулентна рослина з роду мамілярія (Mammillaria) родини кактусових (Cactaceae).

Етимологія

Видова назва дана Джорджем Ліндсі, який сам і знайшов цю рослину[2], за місцем знахідки на острові Сан-Естебан[3].

Систематика

Девід Гант недавно звів цей та інший острівний вид, Mammillaria angelensis, до підвидів Mammillaria dioica. Але через те, що ці рослини живуть ізольовано на островах Каліфорнійської затоки, лише з нечастими випадками знахідок на материку, Джон Пілбім вважає її окремими видами. Крім того, у них абсолютно індивідуальний зовнішній вигляд, набутий за багато років. Згідно із сучасною класифікацією Андерсона[4] Мамілярія естебанська виділена в окремий вид.

Загальна біоморфологічна характеристика

Рослини ростуть поодиноко або групами, іноді кущаться, маючи до 50 пагонів.

Орган Опис
Коріння
Стебло циліндричне, округлене апікально, до 50 см заввишки, 6-10 см в діаметрі. Звичайна рослина менше ніж 30 см заввишки.
Епідерміс сіро-зелений.
Маміли тверді, пірамідальні, без молочного соку.
Ареоли
Аксили з пухом і приблизно з 5-8 білими щетинками до 8 мм завдовжки як маміли.
Центральні колючки одна, коричневі (каштанові) з більш темними шоколадного відтінку кінцями, прямі або з гачком, завдовжки 4-15 мм.
Радіальні колючки 15-22, голчасті, прямі, коричневі (каштанові) до золотистих, поступово переходять до білого, до 10 мм завдовжки.
Квіти воронковидні або схожі на дзвіночок, білі, до 20 мм завдовжки, 25 мм в діаметрі, рильця маточки світло-зелені.
Бутони
Зовнішні пелюстки
Внутрішні пелюстки
Тичинки
Маточка
Плоди червоні, від 15 до 20 мм завдовжки.
Насіння чорне.

Ареал

Енденмічна рослина Мексики. Ареал зростання — острови Сан-Естебан і Сан-Лоренцо, штат Баха-Каліфорнія.

Зустрічається в широкій долині з південно-східної сторони острова Сан-Естебан, в Каліфорнійській затоці, так само була знайдена на острові Сан-Лоренцо, де, згідно Ліндсі Mammillaria estebanensis росте разом з Mammillaria dioica, що підтверджує її відокремлений видовий статус.

Утримання в культурі

Як й інші види цього ряду, в культурі цей є досить складним для вирощування. Росте досить повільно. Коренева система слабо розвинена і дуже чутлива до перезволоження, потребує хорошого дренажу. Посуд для вирощування важливо підібрати відповідним до розміру коренів — найчастіше невеликий. Не вимагає частої пересадки (до 3-4 років і більше), що набагато безпечніше, ніж часті пересадки, навіть при збільшенні кореневої системи.

Див. також

Примітки

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Isotype of Mammillaria ekmanii Werderm. (family Cactaceae) // JSTOR Global Plants (англ.)
  3. Urs Eggli, Leonard E. Newton: Etymological Dictionary of Succulent Plant Names (укр. Етимологічний словник назв сукулентних рослин). Springer, Berlin/Heidelberg 2010, ISBN 978-3-642-05597-3, P. 79 (англ.)
  4. Edward F. Anderson. The Cactus Family. 776 р. ISBN 0881924989(англ.)

Література

Джерела

Посилання