Mammillaria dioica

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Mammillaria dioica
укр. Мамілярія дводомна
Мамілярія діоїка
Mammillaria dioica 1.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Триба: Cacteae
Рід: Мамілярія (Mammillaria)
Вид: Мамілярія діоїка
Біноміальна назва
Mammillaria dioica
K.Brandegee 1897
Синоніми
Mammillaria angelensis R.T.Craig 1945,
Ebnerella dioica (K.Brandegee) Buxb. 1951
Mammillaria goodridgii var. rectispina E.Y.Dawson ex G.E.LiLindsay
Chilita dioica (K.Brandegee) Buxb. 1954
Mammillaria estebanensis G.E.Lindsay 1967
Mammillaria rectispina (E.Y.Dawson ex G.E.Lindsay & E.Y.Dawson) Reppenhagen 1987
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Mammillaria dioica
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Mammillaria dioica
EOL logo.svg EOL: 595932
IPNI: 150861-2
ITIS logo.svg ITIS: 19779
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 152284
The Plant List: tro-5100027

Mammillaria dioica (укр. Мамілярія дводомна, Мамілярія діоїка, народні назви — англ. Strawberry cactus — укр. полуничний кактус, англ. coast fishhook — укр. прибережжий гачок, англ. California fishhook — укр. каліфорнійський гачок)[1] — сукулентна рослина з роду Мамілярія родини кактусових.

Етимологія[ред.ред. код]

Квіти Mammillaria dioica
Плід Mammillaria dioica
Великий кущ Mammillaria dioica в природних умовах
Mammillaria dioica в державному заповіднику «Торрі Пайнс», Сан-Дієго, Каліфорнія, США

Видова назва походить від лат. dioica — дводомна.[2]

Ареал[ред.ред. код]

Ареал зростання — південна Каліфорнія, США, трохи на північ від Сан-Дієго, південь штату Баха-Каліфорнія-Сюр, Мексика, в районі міста Ла-Пас і на заході морського узбережжя штату Сонора.

Екологія[ред.ред. код]

Виростає в найрізноманітніших місцях проживання, в тому числі прибережних чагарниках, в пустелях і склерофітних чагарниках і в угрупованнях чапараль із середземноморським кліматом.

Систематика[ред.ред. код]

Це таксономічно складний вид, в якому деякі дослідники визнають три підвид. Девід Хант відніс види Mammillaria angelensis і Mammillaria estebanensis з ізольованими ділянками проживання до підвидів Mammillaria dioica (Mammillaria dioica subsp. angelensis, Mammillaria dioica subsp. estebanensis), але Джон Пілбім вважає, що через те, що ці рослини стали настільки різними протягом багатьох років ізоляції — їх слід вважати окремими видами.

Морфологічний опис[ред.ред. код]

Рослина одиночна або кластеризуїться, іноді гілкується.
Стебло циліндричне, апікально округлене, до 33 см заввишки (в описі Джона Пілбіма — від 10 см до 25 см заввишки або більше), 3-7 см в діаметрі.
Епідерміс — синьо-зелений.
Маміли тверді, без молочного соку.
Аксили — з пухом і від 4 до 15 щетинок, мають таку ж довжину як і маміли.
Центральних колючок 1-4 (в описі Джона Пілбіма — від 0 до 4), іноді відсутні, коричневі до коричнево-чорних, голчасті, вертикальні, міцні, верхні прямі, піднімаються, подібно радіальним колючкам, самі нижні довші, міцні, виділяються і звичайно з гачком. Рослини з прямими центральними колючками були знайдені в південній частині ареалу. Так само зустрічаються форми взагалі без центральних колючок, але дуже рідко.
Радіальних колючок — 11-22, голчасті, прямі, звичайно білі, 5-7 мм завдовжки.
Квіти — воронкоподібні, самозапильні (одностатеві), що потрапляє з функціональної точки зору в дводомні рослини, від білого до жовтувато-білого відтінку, іноді з червонуватими центральними прожилками, що виділяються на пелюстках, 10-30 мм завдовжки.
Плоди — булавоподібні або яйцеподібні, чітко відрізняються за кольором від інших видів ряду Ancistracanthae (які є яскраво-червоними) і бувають темними, часто блідо червоними.
Насіння — чорне.

Охоронні заходи[ред.ред. код]

Mammillaria dioica входить до Червоного Списку Міжнародного Союзу Охорони Природи видів, з найменшим ризиком (LC). Чисельність популяцій стабільна без ознак помітного зниження чисельності населення. Мешкає в багатьох природоохоронних територіях Каліфорнійського півострова і сусідніх островів. Є, можливо, деякі втрати в результаті змін в землекористуванні на північно-західному кордоні ареалу, але вони не є суттєвими для виду в цілому.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Словник назв на Київському сайті про кактуси і кактусистів (рос.)

Література[ред.ред. код]

  • Erythea 5(11): 115. 1897.
  • Abrams, L. 1951. Geraniums to Figworts. 3: 866 pp. In L. Abrams Ill. Fl. Pacific States. Stanford University Press, Stanford. (англ.)
  • CONABIO. 2009. Catálogo taxonómico de especies de México. 1. In Ca. nat. México. CONABIO, Mexico City. (ісп.)
  • Flora of North America Editorial Committee, e. 2003. Magnoliophyta: Caryophyllidae, part 1. 4: I—XXIV, 1–559. In Fl. N. Amer.. Oxford University Press, New York. (англ.)
  • Hickman, J. C. 1993. Jepson Man.: Higher Pl. Calif. I—XVII, 1–1400. University of California Press, Berkeley. (англ.)
  • Munz, P. A. 1974. Fl. S. Calif. 1–1086. University of California Press, Berkeley. (англ.)
  • Shreve, F. & I. L. Wiggins. 1964. Veg. Fl. Sonoran Des. 2 vols. Stanford University Press, Stanford. (англ.)
  • Mammillaria. The Cactus File Handbook 6 by John Pilbeam. 376 pages, hardback, ISBN 0-9528302-8-0, p. 88 (англ.)
  • Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN-10: 0881924989, p. 415 (англ.)
  • Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл", 2004 — 208 с., ил. — ISBN 5-306-00348-6 стор. 102 (рос.)
  • Ulises Guzmán, Salvador Arias, Patricia Dávila Catálogo de Cactáceas Mexicanas. — Mexiko-Stadt : Universidad Nacional Autónoma de México, 2003. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (ісп.)

Джерела[ред.ред. код]