Хріниця польова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:10, 19 січня 2022, створена Sehrg (обговорення | внесок) (speciesbox)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Хріниця польова
Молоді рослини
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Рід: Хріниця (Lepidium)
Вид:
Хріниця польова (L. campestre)
Біноміальна назва
Lepidium campestre
(L.) W.T.Aiton, 1812

Хріниця польова (Lepidium campestre) — вид рослин родини капустяні.

Будова

[ред. | ред. код]

Невелика (20–60 см) сиза рослина з дуже розгалуженим стеблом. Суцвіття зібране у верхній частині рослини. Воно має згори квіти, а донизу зелені плоскі овальні стручки близько 6 мм довжини та 4 мм ширини. Кожен стручок містить дві 2,5 мм насінини. Стовбур покритий листям з зубатим краєм та волосинками.

Поширення та середовище існування

[ред. | ред. код]

Зустрічається як бур'ян на схилах балок, побіля доріг на пустирищах в степовій та лісостеповій частині України, на Кавказі, в Малій та Середній Азії.

Практичне використання

[ред. | ред. код]

Рослина належить до того ж роду, що і кресс-салат посівний. У насінні хріниці міститься 22,2–28,5 % жирної світло-жовтої олії з гострим, майже пекучим смаком, що нагадує смак гіркого перцю. І саму рослину і її олію використовували як присмаку до салатів та рибних чи м'ясних страв. Листя вживають сирим, чи відварюють протягом 10 хв.[1]

Розглядають можливість використання хріниці польової як сільськогосподарської олійної рослини.[2]

Див. також

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Lee Allen Peterson (1977). Edible Wild Plants. New York City: Houghton Mifflin Company. с. 26.
  2. www.tandfonline.com. doi:10.1080/09064719809362493 https://www.tandfonline.com/action/captchaChallenge?redirectUri=%2Fdoi%2Fabs%2F10.1080%2F09064719809362493&. Процитовано 7 січня 2019. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.