Пялль Едуард Миколайович

Пялль Едуард Миколайович
ест. Eduard Päll
Псевдо	Hugo Angervaks
Народився	15 жовтня 1903(1903-10-15) село Кооса Куристської волості Ліфляндської губернії, тепер Естонія
Помер	13 червня 1989(1989-06-13) (85 років) Таллінн, Естонська РСР, СРСР
Поховання	Метсакальмісту
Країна	Естонія
Національність	естонець
Діяльність	письменник, політик, мовознавець
Знання мов	естонська і російська
Заклад	Талліннський університет
Учасник	німецько-радянська війна
Посада	Q61111571?
Партія	КПРС
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Едуард Миколайович Пялль (15 жовтня 1903(19031015), село Кооса Куристської волості Ліфляндської губернії, тепер Естонія — 13 червня 1989, місто Таллінн, тепер Естонія) — естонський радянський діяч, мовознавець, голова Президії Верховної ради Естонської РСР, заступник голови РНК Естонської РСР, секретар ЦК КП(б) Естонії з пропаганди та агітації. Член Бюро ЦК КП(б) Естонії з 27 липня 1944 до 26 березня 1950 року. Депутат Верховної ради СРСР 2—3-го скликань. Член-кореспондент Академії наук Естонської РСР (з 1961 року).

Біографія

З 1915 до 1918 року навчався в Тартуській комерційній школі.

З грудня 1918 до серпня 1919 року служив у Червоній армії.

З вересня 1919 до 1921 року навчався на робітничому факультеті при Естонському пролетарському університеті.

Член РКП(б) з 1920 року.

До серпня 1924 року — студент Ленінградського естонського педагогічного інституту.

У серпні 1924 — серпні 1926 року — викладач Татарської районної школи радянського та партійного будівництва Сибірського краю.

У серпні 1926 — серпні 1929 року — студент Ленінградського педагогічного інституту імені Герцена.

У вересні 1929 — серпні 1932 року — викладач естонської мови в Естонсько-фінському педагогічному технікумі.

У серпні 1932 — червні 1935 року — аспірант Ленінградського інституту мовознавства. У червні 1935 — червні 1938 року — вчений секретар Ленінградського інституту мовознавства.

У червні 1938 — червні 1940 року — завідувач кабінету фінно-угорських мов Інституту мовознавства Академії наук СРСР.

У вересні 1940 — січні 1941 року — заступник редактора газети «Комуніст» в місті Талліні.

18 лютого 1941 — 30 грудня 1943 року — заступник голови Ради народних комісарів Естонської РСР.

Одночасно, 3 червня 1941 — 1943 року — народний комісар державного контролю Естонської РСР.

23 квітня 1943 — 5 квітня 1947 року — секретар ЦК КП(б) Естонії з пропаганди та агітації.

5 березня 1947 — 4 липня 1950 року — голова Президії Верховної ради Естонської РСР.

У 1950—1955 роках — завідувач кафедри естонської мови та літератури Таллінського педагогічного інституту.

У 1955—1968 роках — директор Інституту мови та літератури Академії наук Естонської РСР.

У 1968—1973 роках — академік-секретар відділення суспільних наук Академії наук Естонської РСР.

У 1973—1974 роках — старший науковий співробітник Інституту мови та літератури Академії наук Естонської РСР.

З 1974 року — персональний пенсіонер у місті Талліні.

Помер 13 червня 1989 року в Таллінні. Похований на цвинтарі Метсакальмісту.

Нагороди та премії

• орден Леніна (12.10.1973)
• орден Жовтневої Революції (14.10.1983)
• орден Вітчизняної війни І ст.
• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (11.03.1985)
• орден Трудового Червоного Прапора (14.01.1963)
• орден Червоної Зірки
• орден «Знак Пошани» (30.12.1956)
• медалі
• Заслужений діяч науки Естонської РСР (1969)

Джерела

• Пялль Эдуард Николаевич (Päll Eduard) (рос.)