Замок Гмюнд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Замок Гмюнд
Руїни замку Гмюнд

46°54′31″ пн. ш. 13°32′10″ сх. д. / 46.90861° пн. ш. 13.53611° сх. д. / 46.90861; 13.53611
Типзамок[1]
Статус спадщинипам'ятка культурної спадщини[d][1]
Країна Австрія
РозташуванняГмюнд-ін-Кернтен, Каринтія
Засновано1252
Перша згадка28 лютого 1292
СтанРуїни
Замок Гмюнд. Карта розташування: Австрія
Замок Гмюнд
Замок Гмюнд (Австрія)
Мапа

CMNS: Замок Гмюнд у Вікісховищі

Замок Гмюнд (нім. Burg Gmünd, Alte Burg) розміщений у громаді Гмюнд-ін-Кернтен землі Каринтія (Австрія).

Історія

Після битви при Грайфенбурзі 1254 Філіп фон Шпангайм[2] зайняв вигідні укріплення у Верхній Каринтії, зокрема Гмюнд. На основі домовленості з Фрідріхом III і угорським королем Матвієм Корвіном замок і місто Гмюнд перейшли у володіння архієпископа Зальцбурга Бернарда фон Рора[3]. До цього угорці разом з турками 7 років спустошували околиці міста. Після обстрілу з важких гармат гарнізон замку 21 травня 1487 капітулював. Архієпископ Зальцбурга Леонард фон Койчах [4] відбудував і розширив замок у ренесансному стилі (1502-1506). Повсталі селяни, піддані безуспішно у 1525 році облягали замок. Брат архієпископа Вольфа Дітріха фон Райтенау[5] граф Рудольф фон Райтенау добудував західну частину замку (1607-1615). Замок сильно пошкодив землетрус (1690), а у 1886 році він повністю вигорів.

Громада Гмюнда викупила 1950 руїни замку і навколишню місцевість. Близько 1980 року розпочалось відновлення будівель. У 1992 році в ньому відкрили фамільний ресторан. Замок готують для проведення театральних вистав,концертів, читань.

Джерела

Замкова вежа
Замкові зали
Замковий проїзд
  • Hugo Henckel-Donnersmarck: Burgen und Schlösser in Kärnten. Leon, Klagenfurt 1964. (2 Bände) (нім.)

Die Bezirke Spittal, Villach, Hermagor. Die Bezirke Klagenfurt mit Feldkirchen, St. Veit, Völkermarkt und Wolfsberg.

  • Franz-Xaver Kohla, Gustav Adolf von Metnitz, Gothbert Moro: Kärntens Burgen, Schlösser Ansitze und wehrhafte Stätten. Ein Beitrag zur Siedlungstopografie (Kärntner Burgenkunde; Bd. 1). Geschichtsverein für Kärnten, Klagenfurt 1973, DNB 750274018 (нім.)
  • Gerhard Stenzel (Text), Lothar Beckel (Luftbildaufnahmen): Von Burg zu Burg in Österreich. Kremayr & Scheriau, Wien 1973, ISBN 3-218-00229-X, Seite 177 und 178 (нім.)
  • Georg Clam Martinic: Österreichisches Burgenlexikon. Burgen und Ruinen, Ansitze, Schlösser und Palais. 2. Auflage. Landesverlag, Linz 1992, ISBN 3-85214-559-7 (нім.)
  • Michael Leischner, Alois Brandstetter: Burgen und Schlösser in Kärnten. Carinthia, Klagenfurt 2000, ISBN 3-85378-520-4 (нім.)
  • Hermann Wiessner, Margareta Vyoral-Tschapka: Burgen und Schlösser in Kärnten. Hermagor, Spittal/Drau, Villach. 2. erweiterte Auflage. Birken-Verlag, Wien 1986, ISBN 3-85030-044-4 (formal falsche ISBN) (нім.)

Посилання

Примітки

  1. а б в Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
  2. Philipp von Spanheim[de](нім.)
  3. Bernhard von Rohr[de](нім.)
  4. Leonhard von Keutschach[de]
  5. Wolf Dietrich von Raitenau[de](нім.)

Див. також

Посилання