Замок Гродно
| Замок Гродно | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Вигляд на замок Гродно з південного-сходу | ||||
|
Координати: 50°45′01″ пн. ш. 16°24′39″ сх. д. / 50.75028° пн. ш. 16.41083° сх. д. | ||||
| Статус | історична пам'ятка | |||
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Польщі[1] | |||
| Країна |
 Польща | |||
| Розташування | с. Заґуже-Шльонське, Валбжиський повіт, Нижньосілезьке воєводство | |||
| Архітектурний стиль | Готика, Ренесанс | |||
| Засновано | 1300 | |||
| Стан | руїна | |||
| Сайт | zamekgrodno.pl | |||
  Замок Гродно (Польща) | ||||
 | ||||
 Замок Гродно у Вікісховищі | ||||
Замок Гродно (пол. Zamek Grodno, нім. Kynsburg) — замок у Польщі, розташований у Чорних горах (частина Валбжиських гір), на вершині гори Хоіна (450 метрів над рівнем моря), що піднімається над лівим берегом річки Бистшиці. Долина цієї річки, яка колись носила назву Сілезької долини, є природною межею між Совиними горами та розташованими на захід від них Валбжиськими горами.
Мальовниче розташування замку доповнюється водосховищем Бистшицьке озеро, яке розташоване біля підніжжя гори.
Назва
Першочергова назва замку, за твердженням німецького географа і мовознавця Генріха Адами, походить від польського слова, що означає хвойне дерево з сімейства соснових — «choina» (укр. тсуга)[2]. У своїй праці щодо місцевих назв в Сілезії, опублікованій у 1888 році у Вроцлаві, він відніс замок до місць, назви яких походять від цього дерева — «von choina = Fichte», також подаючи назву занотовану у формі «Kynsperch» , тлумачачи її як "Fichtenberg " (укр. Ялинова гора)[2]. Внаслідок германізації назва поступово змінилась на «Kynsburg», втративши своє первісне значення.
Після Другої світової війни, замок було перейменовано спершу у Замок Хойни (пол. Zamek Chojny), а пізніше — в Замок Гродно (пол. Zamek Grodno).
Історія
Замок, ймовірно, було побудовано Болеславом I Суворим, князем свідницько-яворським, однак немає джерел, що підтверджують цей факт. Існуючі частини мурів готичного замку постали за князя Бернарда Свідницького та його брата Болеслава II Зембицького. У 1392 році, після смерті дружини Болеслава II Зембицького, княгині Агнешки, замок перейшов під владу чеської корони . У XV столітті він був власністю лицарських родин, які під час гуситських воєн займалися грабунками. Черговий власник замку, Мацей фон Логау, у 1545—1587 роках здійснив значну його розбудову. Під час Тридцятилітньої війни замок захопили та частково знищили шведи. У другій половині XVIII століття замок перебував у облозі під час селянських заворушень. Останніми власниками замку, покинутого з 1774 року, була родина фон Зедліців. У 1789 році південне крило верхнього замку частково сповзло, однак вже в 1824 році з ініціативи професора Йоганна Густава Бюшінга, тодішнього власника замку, розпочалися роботи з його реконструкції та збереження. Вони внесли зміни, які не відповідали історичному вигляду будівлі. Подальші роботи здійснювалися у 1868—1869 роках та наприкінці XIX століття. В 1904 році було відновлено сграфіто та відкрито туристичну базу з корчмою. Подальші праці зі збереження замку було проведено після Другої світової війни. З 2008 року замок перебуває у власності гміни Валім[3], яка провела до замку водопостачання, а 24 квітня 2018 року відкрила в замку готель та ресторан[4].
Архітектура
Замок побудовано з каменю на вершині великого пагорба. Певний час він був найбільшим замком у Сілезії. Замок оточували кренеляжні мури неправильної форми, підтримувані по кутах контрфорсами. У південній куртині була побудована невелика чотиригранна вежа. У південно-західному куті була розташована надбрамна вежа з герсою. Верхній замок займав площу близько 950 м². Ймовірно, із заходу до нього прилягало господарське передзамче. На початку XVI століття відбулася перебудова замку. У 1545—1587 роках були збудовані будівлі у дворі замку та довгий брамний мур із зовнішніми воротами та житловим поверхом. У цей же період прибудовано восьмигранну частину вежі, додаткове кільце мурів та розбудовано передзамче. Тоді воно отримало форму витягнутого двору, оточеного бастеями. До нього провадив багато оздоблений надбрамний будинок в північно-західній куртині. Врешті-решт замковий комплекс отримав довжину близько 170 метрів.
Музей у замку Гродно
У 1965 році за ініціативи Валбжиського відділу Польського туристично-краєзнавчого товариства у замку було відкрито музей. Музейна колекція складається з власних експонатів, знайдених у замку після Другої світової війни, а також із запозичених із регіонального музею у Ваблжиху. З січня 2009 року замок і музей передані в управління гміни Валім.
Фотогалерея
-
Надбрамний будинок передзамча з сграфітовою декорацією -
В'їзна брама до верхнього замку з ренесансним порталом -
Замкова вежа -
Вигляд із замкової вежі (2010) -
Вигляд із замкової вежі (2018)
Примітки
- ↑ Реєстр пам'яток
- ↑ а б Adamy, Heinrich (1888). Die Schlesischen Ortsnamen ihre entstechung und bedeutung (німецькою) . Breslau: Verlag von Priebotsch`s Buchhandlung. с. 54.
- ↑ Góry Sowie - trasa numer 4 (польською) . Процитовано 25 квітня 2020.
- ↑ Zamek Grodno ma restaurację i hotel - Nasze Sudety. naszesudety.pl (польською) . Процитовано 25 квітня 2020.
|
