Джеймс Дуайт Дана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джеймс Дуайт Дана
англ. James Dwight Dana
Народився 12 лютого 1813(1813-02-12)[1][2][…]
Ютіка, Нью-Йорк, США[4]
Помер 14 квітня 1895(1895-04-14)[3][5][4] (82 роки)
Нью-Гейвен, Коннектикут, США[4]
Поховання цвинтар Гроув-Стрітd[6]
Місце проживання США
Країна  США
Діяльність геолог, мандрівник-дослідник, зоолог, карцинолог, викладач університету, ботанік, мінералог
Alma mater Єльський коледж
Галузь геологія
Заклад Єльський університет
Посада President of the Geological Society of Americad[7] і член радиd
Аспіранти, докторанти Edmund Otis Hoveyd
Членство Лондонське королівське товариство
Леопольдина
Петербурзька академія наук
Шведська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Угорська академія наук
Королівське фізіографічне товариство в Лундіd
Баварська академія наук
Російська академія наук
Прусська академія наук
Національна академія наук Італіїd
Національна академія наук США
Туринська академія наук[4]
Мати Harriet Dwightd
Діти Едвард Солсбері Дана[8]
Нагороди
медаль Коплі

медаль Кларкаd (1882)

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (18 грудня 1884)

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

медаль Волластона (1872)

Автограф

CMNS: Джеймс Дуайт Дана у Вікісховищі

Джеймс Дуайт Дана (Дена) (англ. James Dwight Dana; 12 лютого 1813, Ютіка, штат Нью-Йорк — 14 квітня 1895, Нью-Гейвен, штат Коннектикут) — американський геолог, мінералог і зоолог.

Життєпис

1833 року закінчив Єльський університет.

Протягом трьох років викладав математику курсантам військово-морського флоту США, що дало можливість багато подорожувати.

З 1836 року працював асистентом у хімічній лабораторії професора Бенджаміна Сіллімана в Єльському університеті.

У 1838-1842 роках взяв участь у Тихоокеанській океанографічній експедиції США під керівництвом Чарльза Вілкса, організованої військово-морським флотом США. За результатами експедиції опублікував звіти:

"Зоофіти" (Zoophytes, 1846),

"Геологія району Тихого океану" (Geology of the Pacific Area, 1849)

"Ракоподібні" (Crustacea, 1852-1854).

1844 року він повернувся до Єльського університету, з 1849 року — професор природної історії, у 1864—1890 роках — професор геології та мінералогії.

1892 року Дана вийшов у відставку.

Наукові досягнення

У віці 23 років опублікував хімічну класифікацію мінералів у праці "Система мінералогії" (System of Mineralogy, 1837), яка залишалася без істотних змін до кінця 19 століття. У 1873 році запропонував терміни «геосинкліналь» та «геоантикліналь». Вважав, що великі прогини земної кори та утворення складок викликані скороченням земної кори внаслідок остигання та стиснення земної кулі.

Примітки

Інтернет-ресурси

Література

  • Artikel James Dwight Dana in der Encyclopaedia Britannica von 1911. Gemeinfrei.
  • David R. Oldroyd: Thinking about the Earth, Harvard Press, 1996 ISBN 0-674-88382-9; dt.: Die Biographie der Erde. Zur Wissenschaftsgeschichte der Geologie, Frankfurt a. M., 1998.
  • Johannes Uray: Chemische Theorie und mineralogische Klassifikationssysteme von der chemischen Revolution bis zur Mitte des 19. Jahrhunderts. In: Bernhard Hubmann, Elmar Schübl, Johannes Seidl (Hrsg.): Die Anfänge geologischer Forschung in Österreich. Beiträge zur Tagung „10 Jahre Arbeitsgruppe Geschichte der Erdwissenschaften Österreichs“ von 24. bis 26. April 2009 in Graz. Graz 2010, S. 107–125.