Сергієнко Олександр Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 23:03, 5 лютого 2022, створена Koligovas (обговорення | внесок) (→Життєпис: Виправлена помилка)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сергієнко.
Сергієнко Олександр Федорович
Народився25 червня 1932(1932-06-25)
Тьоткіно, Глушковський район, Центрально-Чорноземна область, РСФРР, СРСР
Помер23 вересня 2016(2016-09-23) (84 роки)
Київ, Україна
ПохованняБайкове кладовище
Діяльністьполітик
Alma materКиївський сільськогосподарський інститут і Київський медичний інститут
МатиМешко Оксана Яківна
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня
В'язничне фото Олександра Сергієнка, січень 1972 року

Олекса́ндр (Оле́сь) Фе́дорович Сергіє́нко (народився 25 червня 1932(19320625), с. Тьоткіно, Глушковський район, Курська область, РРФСР — 24 вересня 2016, Київ, Україна) — український громадський і політичний діяч, шістдесятник. Політв'язень. Член Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих. Кавалер ордена «За заслуги» (2007).

Життєпис

Син Оксани Мешко, інженер за першою вищою освітою (Київський сільгоспінститут), медик — за другою: вчився в медінституті. У 1965 р. увійшов до оргкомітету постійно діючого диспуту з питань української мови та культури, діяльність якого була припинена репресивними методами. 28.05.1966, за спробу потрапити на міський вечір пам'яті І. Франка, разом з М. Холодним заарештований на 15 діб і, як наслідок, 1967 р. виключений з медінституту.

Працював мистцем-реставратором, інженером-механіком, учителем креслення у Києві — там, де міг влаштуватися на роботу, бо за «антирадянську діяльність» йому не давали нормально працювати; в 1960-х pp. — учасник протестних акцій проти переслідувань діячів української культури.

1972 року засуджений на 7 років таборів і 3 роки заслання, перебував у Пермських таборах; 1973 року додатково засуджений на 3-річне ув'язнення у Володимирській в'язниці. На початку 90 рр. активно включився в національні-політичні рухи. Займався питаннями освіти, будучи депутатом Київської міської ради 1994—1998 рр.скликання, працював в комітеті з освіти. В 1994 році, (у віці 62 років) здобув ступінь магістра державного управління і самоврядування в ІДУС (тепер НАДу при Президенті України).

З 28 жовтня 1995р. по 22 травня 2002р. очолював Українську Християнсько-Демократичну партію.

З 2006р. брав участь у відроджені та очолив Українську республіканську партію Лук'яненка.

З 2006р. брав участь у створені та очолив політсилу Українська партія.

Помер у Києві 24 вересня 2016 року. Похований 28 вересня 2016 року на Байковому цвинтарі в Києві[1].

Відзнаки

Примітки

  1. ↑ IN MEMORIAM. Олесь Сергієнко. Історична правда. 03.10.2016. Процитовано 06.10.2016.
  2. ↑ Указ Президента України №21/2007 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 2007. Архів оригіналу за 9 листопада 2019. Процитовано 7 червня 2021.
  3. ↑ Указ Президента України № 227/2010 від 23 лютого 2010 року «Про відзначення державними нагородами» (в указі ім'я вказано як Олесь)

Посилання

Література

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сергієнко_Олександр_Федорович&oldid=34500667