Маковей Ігор Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:23, 8 лютого 2022, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (Бот: Повернулися до редакції 34060161 від Andriy.vBot за 2021-12-11T22:12:45Z)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 8 лютого 2022, заснована на цій версії.
Ф
Ігор Маковей
Особисті дані
Повне ім'я Ігор Юрійович Маковей
Народження 4 вересня 1976(1976-09-04) (48 років)
  с. Дубова, Вінницька область,
УРСР, СРСР
Зріст 177 см
Вага 70 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція півзахисник, нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
…—1990
1991—1993 		СРСР «Локомотив» (Жмеринка)
Україна «РВУФК» (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1993—1998 Україна «Карпати» (Львів) 80 (10)
1993 → Україна «Скала» (Стрий) 8 (3)
1997—1998 → Україна «Карпати-2» 11 (3)
1998—1999 Україна «Волинь» 30 (2)
1998—1999 Ізраїль «Хапоель» (Петах-Тіква) 23 (4)
1999 Ізраїль «Маккабі» (Яффа) 0 (0)
2000—2001 Україна «Карпати» (Львів) 31 (6)
2000—2001 → Україна «Карпати-2» 9 (2)
2001 Україна «Кривбас» 11 (3)
2002—2003 Україна «Ворскла» 70 (7)
2002—2003 → Україна «Ворскла-2» 6 (2)
2004 Україна «Закарпаття» 11 (0)
2005 Україна «Спартак» (І.-Ф.) 7 (1)
2005 Азербайджан «МКТ-Араз» (Імішлі) 10 (4)
2006 Україна «Поділля» (Хмельницький) 5 (1)
2006 Україна «Волинь» 2 (0)
2007 Азербайджан «МКТ-Араз» (Імішлі)  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
…—2003 Україна збірна України U-19 ? (?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маковей.

І́гор Ю́рійович Макове́й (нар. 4 вересня 1976, с. Дубова, Жмеринський район, Вінницька область, УРСР) — український футболіст, півзахисник та нападник. Із 2006 року футбольний суддя.

Кар'єра гравця

Ігор Маковей народився 4 вересня 1976 року в селі Дубова Жмеринського району Вінницької області. На молодіжному рівні до 1990 року виступав за жмеринський «Локомотив», а з 1991 по 1993 рік за столичний «РВУФК».

Перший професіональний контракт підписав у 1993 році із львівськими «Карпатами», у складі яких виступав до 1998 року. У своєму першому сезоні молодий гравець так і не зміг дебютувати за львів'ян у національному чемпіонаті, натомість зіграв 3 матчі в Кубку України. Загалом же цей сезон він провів по орендах, спочатку у друголіговій «Скалі», за яку в чемпіонаті зіграв 8 матчів (3 голи), а решту сезону — в аматорських «Олімпік» (Київ) та «Гірник» (Новояворівськ). З наступного сезону Ігор Маковей став гравцем основної обойми й отримав стабільну ігрову практику за основну команду та «Карпати-2», які в той час виступали у Другій лізі. Усього за період першого перебування в «Карпатах» у чемпіонатах України Ігор зіграв 80 поєдинків, але забив лише 10 м'ячів; в національному кубку — 14 матчів (3 голи). У 1998 році перейшов до іншої західноукраїнської команди, луцької «Волині». Загалом у складі лучан у національному чемпіонаті відіграв 30 матчів та забив 2 м'ячі, у кубку України в сезоні 1998/99 відіграв 6 поєдинків (2 голи).

У 1999 році переїхав до Ізраїлю, де виступав у місцевому чемпіонаті за «Хапоель» (Петах-Тиква), у складі якого в матчах чемпіонату відіграв 23 поєдинки та відзначився 4 голами, у матчах національного кубку — 4 матчі (1 гол). Першу половину сезону 1999/2000 років провів у складі іншої ізраїльської команди, «Маккабі» (Яффа), але в її складі так і не зіграв жодного офіційного поєдинку.

2000 року повернувся до львівських «Карпат». За головну команду львів'ян виступав до 2001 року, у національному чемпіонаті зіграв 31 матч та відзначився шістьма голами. Також у цей період виступав за «Карпати-2», у складі яких зіграв 9 поєдинків (2 голи). У 2001 році перейшов до криворізького «Кривбаса», у складі якого в національному чемпіонаті зіграв 11 матчів (3 голи). Сезон 2002/03 Ігор провів у складі полтавської «Ворскли», також грав за її фарм-клуб, друголігову «Ворсклу-2». За головну команду полтавчан у чемпонаті зіграв 70 матчів та забив 7 голів, у національному кубку — 8 (1). За другу команду полтавчан — у національному чемпіонаті зіграв 6 мачів (2 м'ячі). Першу частину сезону 2004/05 провів в ужгородському «Закарпатті» (11 матчів у Вищій лізі), а другу половину сезону провів у друголіговому івано-франківському «Спартаку», у складі якого провів 7 поєдинків (1 гол).

У 2005 році переїхав до Азербайджану, де почав виступати за клуб Вищого дивізіону «МКТ-Араз» (Імішлі), за азербайджанську команду Ігор Маковей відіграв 10 поєдинків та забив 4 голи. Але другу частину сезону 2005/06 провів уже в Україні, у команді з Другої ліги «Поділля» (Хмельницький). За хмельничан у національному чемпіонаті зіграв 5 матчів (1 гол), ще 1 поєдинок за «Поділля» Ігор відіграв у Кубку України. Сезон 2006/07 Ігор Маковей розпочав у футболці луцької «Волині», за лучан він відіграв у Другій лізі 2 поєдинки. Другу частину сезону Ігор Маковей провів у «МКТ-Араз» (Імішлі), саме у складі азербайджанського клубу Ігор дебютував у єврокубках.

Після повернення до України грав на аматорському рівні за шаргородський O.L.KAR (2007), «Приват-Петрол» (Агрономічне; 2010—2011) та козятинський «Локомотив» (2011—2012).

Тренерська кар'єра

Тренерська кар'єра Ігора Маковея була дуже короткою. У 2007 році після завершення контракту з азербайджанським «МКТ-Араз» (Імішлі) він повернувся до рідної Вінниці. Мав бажання попрацювати тренером у ДЮСШ, у якій для Ігора вакансій не знайшли та запропонували єдиний варіант: бути помічником старшого тренера команди випускного року. Ігор погодився. Ця команда вийшла до фінальної частини ДЮФЛУ, але в підсумку посіла передостаннє 7-ме місце. На цьому тренерська робота Ігора Маковея завершилася. Після цього він спробував працювати футбольним агентом, але це також у нього не вдалося[1].

Суддівська кар'єра

Паралельно із тренерською роботою Ігор почав їздити на спеціальні збори, де навчали суддівській майстерності. Після завершення навчання спочатку обслуговував матчі чемпіонату Вінницької області, пізніше — матчі ДЮФЛУ, студентську першість. У 2010 році як арбітр другої категорії працював у Другій лізі. Як боковий арбітр працював на матчі «Буковина» — «Моршин», а як головний суддя — на матчі в Кам'янці-Бузькій між «Карпатами-2» та «Миколаєвом»[2]. У другій лізі Ігор пропрацював до 2012 року. Але з приходом до суддівського корпусу України П'єрлуїджі Колліни та Лучано Лучі Ігору Маковею порадили бути боковим арбітром, оскільки він мав дуже хорошу стартову швидкість. Як боковий арбітр Ігор пропрацював один рік у Першій лізі, після чого його перевили на суддівство до Вищого дивізіону. У 2012 році як боковий арбітр відпрацював свій перший матч, це була гра чемпіонату України між «Кривбасом» та «Таврією» (0:3). У тому матчі Ігор справедливо скасував гол господарів поля. Але після цього між Ігорем Маковеєм та суддівським корпусом стався конфлікт. Того ж року він мав відсудити матч «Ворскла» — «Іллічівець», але італійці вирішили перестрахуватися, оскільки свого часу він виступав як футболіст у складі «Ворскли», та за два дні до поєдинку його замінили[1].

Із 2006 року як суддя провів 58 поєдинків, зокрема: головний арбітр — 6, боковий — 52[3]. Стверджує, що голова Комітету арбітрів ФФУ Лучано Лучі «дивно поводиться в Федерації — кидається телефонами, обзиває ідіотами, дебілами»[4].

Примітки

  1. ↑ а б Маковей: «Колліна — це сучасний Остап Бендер»
  2. ↑ МАКОВЕЙ: «Як арбітр, розумію футболістів»
  3. ↑ Профіль Ігора Маковея на сайті footballfacts.ru (розділ «Суддя»)
  4. ↑ «Щоб працювати головним арбітром, треба заплатити 100—150 тисяч євро». Як колишнього гравця Карпат і Ворскли вигнали з суддівства [Архівовано 24 серпня 2018 у Wayback Machine.].

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Маковей Ігор Юрійович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маковей_Ігор_Юрійович&oldid=34533734