Координати: 49°54′42.610000099602″ пн. ш. 40°29′48.4000001008″ сх. д. / 49.91184° пн. ш. 40.49678° сх. д. / 49.91184; 40.49678

Поповка (Богучарський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 04:44, 12 лютого 2022, створена SalweenBot (обговорення | внесок) (правопис)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Поповка
рос. Поповка
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Воронезька область
Муніципальний район Богучарський
Поселення Поповське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 20205836001
Код ЗКТМО: 20605436101
Основні дані
Населення 399 (2010)
Поштові індекси 396751
Телефонний код +7 47366
Географічні координати: 49°54′42.610000099602″ пн. ш. 40°29′48.4000001008″ сх. д. / 49.91184° пн. ш. 40.49678° сх. д. / 49.91184; 40.49678
Часовий пояс UTC+4
Мапа
Поповка (Росія)
Поповка
Поповка

Мапа

Поповка (рос. Поповка) — село у Росії, Богучарському районі Воронізької області. Адміністративний центр Поповського сільського поселення.

Населення становить 399 осіб (182 чоловічої статі й 217 — жіночої) за переписом 2010 року.

Історія

[ред. | ред. код]

За даними 1859 року на казенному хуторі Богучарського повіту Воронізької губернії мешкало 620 осіб (315 чоловічої статі та 305 — жіночої), налічувалось 87 дворових господарств[1].

Станом на 1880 рік на колишньому державному хуторі Залиманської волості разом із колишньою приміською слободою Залиман й колишньою державною слободою Вервеківка мешкало 3660 осіб, налічувалось 362 дворових господарства, існували православна церква, школа, 3 шкіряних заводи, 3 вівчарних заводи, 22 вітряних млини[2].

За даними 1900 року на хуторі мешкало 815 осіб (408 чоловічої статі та 407 — жіночої) переважно українського населення, налічувалось 295 дворових господарств, існували школа грамоти й кожухова майстерня[3].

Населення

[ред. | ред. код]
Чисельність населення
2000[4]2005[4]2010[5]
457445399

Джерела

[ред. | ред. код]
  • (рос.) Поповка

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 917)
  2. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 199.
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5257)
  4. а б Список сельских населённых пунктов и численности населения по данным статистического учёта Богучарского муниципального района. msu.vrnoblduma.ru. Архів оригіналу за 17 травня 2013.
  5. Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Воронежской области. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 29 січня 2014. (рос.)