Богучар
| місто Богучар | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Богучар | |||||
| |||||
Будівля повітового земства | |||||
| Країна | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Воронезька область | ||||
| Муніципальний район | Богучарський район | ||||
| Код ЗКАТУ | 20 205 501 | ||||
| Код ЗКТМО | 20 605 101 001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1704 | ||||
| Статус міста | 1779 | ||||
| Населення | 11 295 осіб (2017)[1] | ||||
| Площа | 13 км² | ||||
| Густота населення | 868,85 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 396790, 396791 і 396792 | ||||
| Телефонний код | +7 47366 | ||||
| Географічні координати: | 49°56′00″ пн. ш. 40°33′00″ сх. д. / 49.933333333333° пн. ш. 40.55° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 80 м | ||||
| Вебсторінка | boguchar.ru | ||||
| Мапа | |||||
|
| |||||
![]() | |||||
Богучар — місто в Росії, адміністративний центр Богучарського району Воронезької області. Засноване реєстровими козаками з Гетьманщини у межах української етнічної території — Слобідської України. Статус міста з 1779 року. Населення 11 811 мешканців (2010), у 2015 році — 11 162 особи. Тривалий час українці становили тут переважну більшість.

Місто розташоване на річці Богучарка, за 6 кілометрів від її впадіння у Дон.
Відстань до обласного центру — 221 км.
Богучар — адміністративний та військовий центр Богучарської сотні Острогозького полку Слобідської України.
Долина річки Богучарки залишалася практично ненаселеною аж до 1716 року, коли по pp. Толучіївці і Богучарці були поселені близько двохсот козаків Острогозького полку і рік по тому (1717) до них приєднано були ще кількасот козаків того ж полку, переведених з Ливен, Землянська, Чернявська, Ендовища та інших міст[2].
У 1765 році при введенні нового громадянського ладу в управлінні слобідських мешканців слобода Богучарська увійшла до складу Острогозької провінції Слобідсько-Української губернії. При введенні в 1779 році Воронізького намісництва з 16 повітів, у тому числі й Богучарського ця слобода була перейменована на повітове місто.
У 1779 році Богучар разом з однойменним повітом знову відійшов до Слобідсько-Української губернії та лиш у 1802 році був остаточно зарахований до Воронізької губернії Російської імперії.
У 1897 році в місті жили 6636 осіб, у тому числі українців було 4285, росіян — лише 2180, цигани — 95[3]. За переписом 1926 року 81,6 % населення Богучарської волості становили українці.
Аж до початку XX століття одним з основних занять жителів Богучара була закупівля рогатої худоби в Області Війська Донського і перепродаж його у великих містах[2].
Місто пережило три Голодомори і епоху українізації. Після Голодомору 1932-33 почалося масове підселення т. зв. «великоросійського елементу» з північних районів області, а також Тверської, Пензенської, Тульської областей тощо.
| 1856[4] | 1897[4] | 1913[4] | 1931[4] | 1939[4] | 1959[5] | 1970[6] |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 2400 | ▲6600 | ▲7500 | ▲8200 | ▼4300 | ▼3444 | ▲6606 |
| 1979[7] | 1989[8] | 1992[4] | 1996[4] | 1998[4] | 2000[4] | 2001[4] |
| ▲7277 | ▲8499 | ▲8700 | ▲8900 | ▲13 000 | ▲13 600 | ▬13 600 |
| 2002[9] | 2003[4] | 2005[10] | 2006[4] | 2007[4] | 2008[4] | 2009[11] |
| ▲13 756 | ▲13 800 | ▼13 756 | ▼13 500 | ▼13 400 | ▼13 300 | ▼13 188 |
| 2010[12] | 2011[4] | 2012[13] | 2013[14] | 2014[15] | 2015[16] | 2016[17] |
| ▼11 811 | ▼11 800 | ▼11 496 | ▼11 281 | ▼11 193 | ▼11 162 | ▲11 190 |
| 2017[18] | 2018[19] | |||||
| ▲11 295 | ▼11 270 |
За переписом 1897 року у місті проживало 6 636 осіб (3 402 чоловіки та 3 234 жінки)[20]. Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року[20]:
| Мова | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 4 285 | 64,58 % |
| російська | 2 180 | 32,85 % |
| циганська | 95 | 1,43 % |
| єврейська | 62 | 0,93 % |
| інші | 14 | 0,21 % |
| Разом | 6 636 | 100 % |
У місті є підприємства харчової промисловості, виробництво будівельних матеріалів.
- Павло Тушкан — член Української Центральної Ради.
- Василь Глушко (1920—1998) — учений, геолог-нафтовик, педагог, доктор геолого-мінералогічних наук (1966), професор (1967), член-кореспондент Академії Наук УРСР (1970), академік Української нафтогазової академії (1993). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1986, 1994).
- Надія Савченко — українська льотчиця, перебувала тут у полоні.
- ↑ Чисельність населення Воронезької області в розрізі муніципальних утворень на 1.01.2017 року [Архівовано 9 липня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Вейнберг Л. Б. Богучар // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників. Архів оригіналу за 24 квітня 2014. Процитовано 27 вересня 2014.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Народная энциклопедия «Мой город». Богучар. Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 28 червня 2014.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
- ↑ Список сельских населённых пунктов и численности населения по данным статистического учёта Богучарского муниципального района. msu.vrnoblduma.ru. Архів оригіналу за 17 травня 2013.
- ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014.
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Воронежской области. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 29 січня 2014. (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
- ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
- ↑ а б Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г.Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 9 жовтня 2020. (рос.)
- Презентаційна сторінка Адміністрації міського поселення місто Богучар Богучарського району [Архівовано 5 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Офіційний сайт Богучарського муніципального району Воронезької області [Архівовано 5 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Офіційний сайт адміністрації міста Богучар [Архівовано 5 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
| Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |

