Аруначал-Прадеш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:23, 13 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 13 лютого 2022, заснована на цій версії.
Аруначал-Прадеш

англ. Arunachal Pradesh
гінді अरुणाचल प्रदेश

штат:
Аруначал-Прадеш
Столиця Ітанагар
Країна  Індія
Межує з: сусідні адмінодиниці
Ассам, Нагаленд, Качин, Сікайн ?
Офіційна мова англійська
Населення
 - повне 1 382 611 осіб (2011, перепис)[1]
 - густота 16,5 чол./м²
Площа
 - повна 83 743[2] км²
Дата заснування 20 лютого 1987
Губернатор Pema Khandud
Вебсайт arunachalpradesh.nic.in
Код ISO 3166-2 IN-AR

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Аруначал-Прадеш

Аруначал-Прадеш (англ. Arunachal Pradesh, гінді अरुणाचल प्रदेश) — штат на крайньому північному сході Індії, в Східних Гімалаях, на кордоні з Бутаном, Китаєм і М'янмою.

На півдні межує з індійськими штатами Ассам і Нагаленд.

Столиця і найбільше місто штату — Ітанагар (англ. Itanagar).

Аруначал-Прадеш — індійська назва регіону, мовою санскрит вона означає «Земля залитих світлом гір».

Регіон є предметом територіальних суперечок між Індією та Китаєм.

В'їзд іноземців до цього регіону суворо регламентований.

Географія

Більшу частину штату займають Гімалаї. Ці найвищі гори світу відділяють штат від Тибету. Найвищою вершиною в межах штату є гора Кангто (7060 м над рівнем моря). На кордонах з М'янмою та Нагалендом розташовані гори Паткай, вони значно нижчі. П'ять головних річкових долин розрізають гірські масиви. Річки Каменг, Субансірі, Сіанг і Дібанг живляться снігами Гімалаїв і несуть свої води з півночі на південь до Брахмапутри. Річка Сіанг, яка в Тибеті зветься Цангпо, витікаючи на долини Ассаму, власне й стає Брахмапутрою. Річка Логіт впадає в Брахмапутру зі сходу, маючи верхів'я в горах Паткай.

Клімат Аруначал-Прадешу варіюється залежно від висоти. Області, розташовані біля кордону з Тибетом на дуже великій висоті, мають альпійський або тундровий клімат. Нижче кліматичні умови стають помірними, а в низинних районах зазвичай відчувається вологий, субтропічний клімат з жарким літом і м'якою зимою. Аруначал-Прадеш отримує рясні опади від 2000 до 4100 мм на рік, більшість з них випадає в період з травня по вересень.

Більшість території штату вкрита лісами з великим різноманіттям рослинного і тваринного світу.

Історія

Рання історія Аруначал-Прадешу лишається маловідомою через ізольованість від світових подій.

1912 року сюди була спрямована британська військова експедиція. Були укладені угоди з вождями місцевих племен, які ставили регіон під управління Великої Британії. Сталося це після зміни політичної ситуації в регіоні: в Китаї перемогла Синьхайська революція 1911-1912 років, маньчжурська імперія Цин впала, а Тибет став незалежною країною. У 1913-1914 у місті Шимла на північному заході Індії проходила зустріч представників Китаю, Тибету та Великої Британії, яка мала визначити внутрішні і зовнішні кордони Тибету. Угодою, підписаною між Великою Британією та Тибетом у 1914 році[3], встановлювалась так звана лінія Макмагона, яка визначала кордон між Тибетом та Британською Індією. За цією угодою територію так званого Південного Тибету уряд Тибету передавав Великій Британії. Таким чином сформувалася в головних рисах майбутня територія штату Аруначал-Прадеш. 1914 року вона отримала назву Північно-Східна Прикордонна Смуга (англ. North-East Frontier Tracts, NEFT). Китайська делегація відмовилась підписувати Шимланську угоду, але, оскільки Китай втратив контроль над Тибетом, проблеми на той час не існувало.

Після отримання Індією незалежності в 1947 році NEFT стала частиною індійського штату Ассам. Того ж таки 1947 року Тибет змінив свою позицію стосовно кордонів і встановив свій фактичний контроль над районом Таванг, сповістивши про це уряд нової незалежної Індії. Після приєднання Тибету до Китаю в 1950 році індійські війська встановили контроль над Тавангом і вигнали звідти залишки тибетської адміністрації. У 1954 році NEFT була перейменована на Північно-Східну Прикордонну Агенцію (англ. North-East Frontier Agency, NEFA).

Факт непідписання Китаєм Шимланської угоди 1914 року став підставою для висунення цією країною територіальних претензій до Індії на сході Кашміру та в Південному Тибеті. В ході короткої китайсько-індійської війни 1962 року[4] китайські війська швидко окупували територію Північно-Східної Прикордонної Агенції та майже відразу оголосили про одностороннє припинення вогню. Китайці відвели свої війська за лінію Макмагона, однак не відмовились від своїх територіальних претензій, зокрема на Таванг. Через побоювання з приводу китайських намірів в цьому регіоні індійська армія має значну присутність уздовж тибетського кордону.

1972 року Північно-Східна Прикордонна Агенція була виведена зі складу штату Ассам і перетворена на союзну територію Аруначал-Прадеш. 20 лютого 1987 року вона була реорганізована в новий штат.

Адміністративний поділ

Округи штату Аруначал-Прадеш

Станом на 2011 рік штат Аруначал-Прадеш поділявся на 16 округів (англ. Districts), ті свою чергу поділяються на 188 підокругів-районів (англ. Circles)[2]

Округ Площа (км²)[5] Населення (2011, перепис)[1] Щільність (осіб/км²)[1] Адміністративний центр Кількість районів[5]
Таванг
(англ. Tawang) 		2 172 49 950 23 Таванг
(англ. Tawang) 		10
Західний Каменг
(англ. West Kameng) 		7 422 87 013 12 Бомділа
(англ. Bomdila) 		13
Східний Каменг
(англ. East Kameng) 		4 134 78 413 19 Сеппа
(англ. Seppa) 		13
Папум-Паре
(англ. Papum Pare) 		3 462 176 385 51 Юпія
(англ. Yupia) 		15
Верхній Субансірі
(англ. Upper Subansiri) 		7 032 83 205 12 Дапориджо
(англ. Daporijo) 		15
Західний Сіанг
(англ. West Siang) 		8 325 112 272 13 Алонг
(англ. Along) 		21
Східний Сіанг
(англ. East Siang) 		3 603 99 019 27 Пасігат
(англ. Pasighat) 		15
Верхній Сіанг
(англ. Upper Siang) 		6 590 35 289 5 Їнкіонг
(англ. Yingkiong) 		11
Чангланг
(англ. Changlang) 		4 662 147 951 32 Чангланг
(англ. Changlang) 		15
Тірап
(англ. Tirap) 		2 362 111 997 47 Хонса
(англ. Khonsa) 		11
Нижній Субансірі
(англ. Lower Subansiri) 		3 508 82 839 24 Зіро
(англ. Ziro) 		8
Курунг-Кумей
(англ. Kurung Kumey) 		6 040 89 717 15 Колоріанг
(англ. Koloriang) 		14
Долина Дібанг
(англ. Dibang Valley) 		9 129 7 948 1 Аніні
(англ. Anini) 		5
Нижня Долина Дібанг
(англ. Lower Dibang Valley) 		3 900 53 986 14 Роїнг
(англ. Roing) 		6
Лохіт
(англ. Lohit) 		5 212 145 538 28 Тезу
(англ. Tezu) 		8
Анджав
(англ. Anjaw) 		6 190 21 089 3 Гавай
(англ. Hawai) 		8

Столиця штату Ітанагар розташована в окрузі Папум-Паре.

Пізніше було утворено ще декілька округів: Лондінг (англ. Longding, 2012 року виділений зі складу округу Тірап)[6], Намсай (англ. Namsai, 2014 року виділений з округу Логіт)[7], Кра-Дааді (англ. Kra Daadi, 2015 року виділений з округу Курунг-Кумей)[8].

Населення

Представник народу ніши в національному вбранні

Аруначал-Прадеш не є національним або, за індійською термінологією, лінгвістичним штатом. Його населення являє собою барвистий конгломерат різноманітних племен і народів. Всі вони мають свою власну унікальну культуру і традиції. Живуть переважно за нормами звичаєвого права, яке діє на рівні кожного окремого племені або сільської громади.[9]

Аруначал-Прадеш має найбільшу кількість регіональних мов на Індійському субконтиненті, збагачених різноманітною культурою і традиціями. Більшість населення штату належить до числа тибето-бірманських народів. Останнім часом до штату прибуває велика кількість мігрантів з різних куточків Індії та інших країн.

Чисельність носіїв найбільших місцевих мов, за даними перепису населення Індії 2001 року, була такою: ніши (англ. Nissi, Nyishi, застаріле дафла, англ. Dafla) — 208 337 осіб, аді (англ. Adi) — 193 379 осіб, монпа (англ. Monpa) — 55 428 осіб, ванчо (англ. Wancho) — 48 544 особи, тангса (англ. Tangsa) — 34 231 особа, мішмі (англ. Mishmi) — 33 522 особи, мірі (англ. Miri, інакше мішинг, англ. Mishing) — 33 381 особа, нокте (англ. Nocte) — 32 591 особа.[10]

Кожен із цих народів має власні райони проживання. На заході, в округах Таванг і Західний Каменг живуть монпа. Найбільший народ штату ніши (дафла) розселений навколо міста Ітанагар, адміністративного центру штату, в округах Східний Каменг, Папум-Паре, Нижній Субансірі, Верхній Субансірі. Далі на схід, в межах округів Західний Сіанг, Східний Сіанг, Верхній Сіанг, Нижня Долина Дібанг, живуть аді. Східні округи Долина Дібанг, Нижня Долина Дібанг, Логіт і Анджав населяють народи групи мішмі (іду, дігару, міджи). В суміжних з Ассамом районах округів Східний Сіанг, Нижня Долина Дібанг і Логіт живуть мірі (мішинг). Південно-східні округи Аруначал-Прадешу займають народи групи нага: тангса в окрузі Чанланг, нокте і ванчо в окрузі Тірап.[11]

Крім цих основних, на території штату проживає ще велика кількість дрібних племен і народів.

Іншу частину населення Аруначал-Прадешу становлять переселенці з інших регіонів Індії. Найбільшими лінгвістичними групами серед них є: бенгальці — 97 149 осіб, непальці — 94 919 осіб, гіндустанці — 81 186 осіб, асамці — 51 551 особа (чисельність за даними перепису 2001 року).[12]

Зважаючи на етнічні особливості населення регіону, офіційною мовою штату є англійська.

За переписом населення 2011 року релігійний склад населення штату був таким: 30,26 % становили християни, 29,04 % індуїсти, 11,77 % буддисти, 1,95 % мусульмани, 26,20 % були кваліфіковані як представники інших релігій та переконань (це переважно прибічники місцевої анімістичної релігії доньї-поло).

Доля християн є найбільшою в округах Тірап (74,45 %), Курунг-Кумей (55,59 %), Папум-Паре (47,80 %), Східний Каменг (47,19 %) і Нижній Субансірі (41,43 %), помітною вона є також у Західний Сіанг (26,69 %), Чанланг (24,27 %). Індуїстів найбільше в округах Логіт (67,95 %), Анджав (61,83 %), Нижня Долина Дібанг (53,47 %), а також Долина Дібанг (39,24 %), Західний Каменг (37,24 %), Папум-Паре (32,30 %), Чанланг (32,17 %), Східний Сіанг (28,07 %), Таванг (23,69 %). Відсоток прибічників доньї-поло найбільшим є в округах Верхній Субансірі (71,24 %), Верхній Сіанг (59,36 %), Західний Сіанг (53,45 %), Долина Дібанг (53,31 %), Східний Сіанг (49,78 %), Нижній Субансірі (44,66 %), Курунг-Кумей (37,10 %), Східний Каменг (35,41 %) і Анджав (28,99 %). Нарешті, буддистів найбільше в округах Таванг (69,87 %), Західний Каменг (42,99 %) і Чанланг (33,99 %).[13]

Господарство

В штаті розвинене виробництво каучуку, кави, спецій, фруктів, деревини. Із сільськогосподарських культур тут вирощують рис, кукурудзу, просо, пшеницю, бобові, цукрову тростину, імбир, олійні культури. Аруначал-Прадеш також ідеально підходить для садівництва.

Штат має великий потенціал для розвитку гідроенергетики.

Аруначал-Прадеш також має величезний туристичний потенціал, але головною перепоною для розвитку галузі є тривала процедура отримання внутрішньої візи для відвідання штату.

Значна частина місцевих племен, як і раніше, продовжує вести традиційне натуральне господарство.

Примітки

  1. ↑ а б в Distribution of Population, Decadel Growth Rate, Sex-Ration and Population Density. Census of India Website. Office of the Registrar General & Census Commissioner. Процитовано 20 травня 2016.
  2. ↑ а б Census of India. Administrative Atlas-Arunachal Pradesh. Part I: State (PDF). Census of India Website. Office of the Registrar General & Census Commissioner. Процитовано 20 травня 2016.
  3. ↑ Tibet Justice Center. Convention Between Great Britain, China, and Tibet, Simla (1914). Процитовано 20 травня 2016.
  4. ↑ GlobalSecurity.org. Indo-China War of 1962. Процитовано 20 травня 2016.
  5. ↑ а б Census 2011. Districts of Arunachal Pradesh. Census Population 2015 Data. Процитовано 20 травня 2016.
  6. ↑ The Times of India. Arunachal Pradesh gets its 17th district. Процитовано 20 травня 2016.
  7. ↑ IndiaToday. Namsai became the 18th district of Arunachal Pradesh in November 2014. Процитовано 20 травня 2016.
  8. ↑ The Times of India. Arunachal Pradesh carves out new district. Процитовано 20 травня 2016.
  9. ↑ Official Web Page of Government of Arunachal Pradesh. Government. Архів оригіналу за 16 травня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
  10. ↑ PART B : Distribution of the 100 Non-Scheduled Languages-India/States/Union Territories - 2001 Census. Census of India Website. Office of the Registrar General & Census Commissioner. Процитовано 20 травня 2016.
  11. ↑ Official Government website of Arunachal Pradesh. Arunachal Statistical Map. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
  12. ↑ PART A: Distribution of the 22 Scheduled Languages- India/ States/ Union Territories - 2001 Census. Census of India Website. Office of the Registrar General & Census Commissioner. Процитовано 20 травня 2016.
  13. ↑ C-1 Population By Religious Community. Census of India Website. Office of the Registrar General & Census Commissioner. Процитовано 20 травня 2016.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аруначал-Прадеш&oldid=34586581