Sikorsky S-300

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:37, 13 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 13 лютого 2022, заснована на цій версії.
Hughes/Schweizer 300 series
S-300C
Schweizer 300C над аеропортом Гілверсум
Призначення Легкий багатоцільовий та навчальний вертоліт
Походження  США
Виробник Hughes Helicopters
Schweizer Aircraft Corporation
Sikorsky Aircraft
Перший політ 2 жовтня 1956
Дата прийняття на службу 1964
Статус На службі
Виробництво 1964–1983 (Hughes)
Кількість 2800 (Hughes)[1]
Вартість одиниці
US $250,000 (300C у 2001)
Попередня модель TH-55 Osage
Наступна модель Schweizer 330/333
Sikorsky Firefly

Sikorsky S-300 (раніше Hughes 300 і Schweizer 300) родина легких багатоцільових вертольотів які випускали спочатку Hughes Helicopters, під назвою Hughes 269. Пізніше випускався Schweizer Aircraft, базовий дизайн залишався у виробництві протягом 50 років. одномісний, з трилопатевим несним гвинтом і поршневим двигуном S-300 використовується як дешева тренувальна платформа і сільськогосподарська машина.

Розробка

Історія

У 1955 вертолітний підрозділ Hughes Tool Company (пізніше Hughes Helicopters) провело дослідження ринку за яким з'ясували, що потрібен дешевий, легкий двомісний вертоліт. Підрозділ розпочав будування Model 269 у вересні 1955. Прототип піднявся у повітря 2 жовтня 1956,[2] але рішення про випуск було прийнято у 1960.

9 квітня 1959 модель 269 отримав сертифікацію від Федерального управління цивільної авіації США (ФУЦА) і Hughes зосередився на цивільному ринку. З деякими змінами, поставки перших версій Model 269A розпочалися у 1961. У середині 1963 в місяці випускали близько 20 вертольотів і до весни 1964 було побудовано 314 машин. Hughes успішно захопили значну частину цивільного вертолітного ринку[2] за допомогою вертольота який довів свій успіх у сільському господарстві, поліційній роботі і інших галузях.

Model 300

Schweizer 300C
Schweizer 300CB на ангарному візку

У 1964 Hughes представив більшу тримісну  Model 269B який отримав назву Hughes 300. Того ж року Hughes 269 встановив рекорд витривалості у 101 годину. Для встановлення рекорду, два пілоти керували по черзі вертольотом і дозаправляли машину у режимі зависання. Щоб уникнути шахрайства, до нижньої частини посадкової лижі були прикріплено яйця.[2]

Hughes 300 у 1969 був покращений до Hughes 300C (інколи 269C), який вперше піднявся у повітря 6 березня 1969 і отримав сертифікат у травні 1970. Ця нова модель отримала двигун потужністю 190 к.с. (140 кВт) Lycoming HIO-360-D1A і гвинт більшого діаметра, що збільшило корисне навантаження на 45%, а також покращилася продуктивність.[3] Це була перша модель яку почала випускати Schweizer за ліцензією Hughes у 1983.[4]

У 1986 Schweizer отримали всі права на вертоліт від McDonnell Douglas, який замовили у Hughes Helicopters у 1984. Після цього Schweizer отримали сертифікат від ФУЦА, вертоліт був відомий короткий час як Schweizer-Hughes 300C, а потім Schweizer 300C. Основна конструкція залишилась незмінною, незважаючи на це Schweizer зробив 250 малих покращень.

Schweizer придбаний 26 вересня 2004 компанією Sikorsky Aircraft. Моделі Schweizer 300 заповнили нишу у лінійці вертольотів Sikorsky, яка була відома своїми середніми і важкими вантажопасажирськими і вантажними вертольотами.[5]

У лютому 2009 модель 300C було перейменовано на Sikorsky S-300C.[6]

Наступники

Протягом останніх 50 років Hughes та Schweizer, в тому числі і закордонні ліцензійні цивільні і військові навчально-тренувальні, побудували 3000 одиниць Model 269/300. Schweizer продовжили виробництво Model 300 встановивши турбіну і переробивши корпус створили Schweizer 330. Подальший розвиток динамічних компонентів в більшій мірі використовували потужності газотурбінного двигуна, що призвело до появи Schweizer S-333.

У останні роки фюзеляж було оновлено коли було отримано ліцензію на встановлення Garmin G500H, а також індикатор положення MD302.[7]

Конструкція

Hughes 269 був створений повністю зчленованим, з несним гвинтом з трьома лопатями який обертався проти годинникової стрілки і дволопатевим хвостовим гвинтом який став відмінною рисою усіх варіантів. Він мав амортизатор на лижному шасі. Органи керування напряму під'єднані до поверхонь керування вертольоту без гідравліки. Керувати вертольотом можна з обох місць, також це було опціональним варіантом для цивільного 269A. На тримісних машинах, центральна ручка керування прибрана і було встановлено місце для третьої особи. У 300CB та 300CBi, можливо було встановлення органів керування для шульги (місце праворуч).

Варіанти

Schweizer 300C
Фюзеляж Schweizer 300CB
269C "Model 300C"
300C мав двигун потужністю 190 к.с. (141 кВт) Lycoming HIO-360-D1A і мав більший діаметр несного гвинта (26 ft 10 in у порівнянні з 25 ft 4 in). Більший гвинт і двигун збільшили продуктивність на 45% порівняно з попередньою серією 269. Hughes та Schweizer обидва продавали 269C під назвою Model 300C.
300CQ
Sky Knight є спеціально побудований вертоліт 300C для міської поліції з глушником і іншими матеріалами і конструкціями які зменшували шум на 75%.
300CB
300CB перша машина серії 300 випущена саме компанією Schweizer з двигуном Textron Lycoming HO-360-C1A потужністю 180 к.с. 300CB вперше піднявся у повітря 28 травня 1993, і отримав сертифікат і вересні 1995. 300CB можна переробити з двомісної на тримісну версію. Він як і раніше підходить для утилітарних і спеціальних місій, крім того вертоліт підходить тренувань.
300CBi
Версія з впорскуванням палива 300CB через, що зникає проблема замерзання карбюратора у холодних температурах. 300CBi також включає в себе захист від перевищення швидкості і автоматична взаємодія гвинта при пуску, а також систему попередження низьких обертів гвинта.

Оператори

 Аргентина
  • Берегова охорона Аргентини [8]
 Бразилія
  • Військова поліція Ріо-де-Жанейро [9]
 Колумбія
  • Повітряні сили Колумбії[10]
 Греція
 Сальвадор}
  • Повітряні сили Сальвадору [12]
 Естонія
  • Прикордонна служба[13]
 Індонезія
  • Сухопутні війська Індонезії[14]
 Нігерія
  • Повітряні сили Нігерії[15]
 Парагвай
  • Повітряні сили Парагваю[16]
 Таїланд
  • Королівські сухопутні війська Таїланду [17]
 Туреччина
  • Сухопутні війська Туреччини[18]
 США
  • Департамент шерифа округу Лос-Анджелесу [19]

Льотно-технічні характеристики (Schweizer 300C)

Джерело: International Directiory of Civil Aircraft[4]

Основні характеристики

  • Площа обертання несучого гвинта: 52,8 м²
  • Маса порожнього: 499 кг
  • Маса спорядженого: 930 кг
  • Нормальна злітна маса: 930 кг
  • Силова установка: 1 × 4-циліндровий, горизонтально-опозитний Textron Lycoming HIO-360-D1A 190 кс ( 141 кВт)


Льотні характеристики



Див. також

Схожі розробки
Літальні апарати схожі за конфігурацією та ерою

Примітки

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 квітня 2007. Процитовано 14 листопада 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ а б в "Hughes Model 269A Osage" (PDF).
  3. ↑ Frawley, Gerard (2002).
  4. ↑ а б Frawley, Gerard (2003).
  5. ↑ McKenna, James T. "Big Plans".
  6. ↑ Sikorsky Press Release February 23, 2009
  7. ↑ Pedraza, The University of North Dakota.
  8. ↑ Prefectura Naval Argentina 300C. Процитовано 21 лютого 2013.
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 квітня 2013. Процитовано 14 листопада 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ World 's Air Forces 1987 pg 49. Процитовано 21 лютого 2013.
  11. ↑ World 's Air Forces 1987 pg 59. flightglobal.com. Процитовано 21 лютого 2013.
  12. ↑ World 's Air Forces 2004 pg 56. flightglobal.com. Процитовано 21 лютого 2013.
  13. ↑ Estonian Border Guard. aeroflight.co.uk. Процитовано 21 лютого 2013.
  14. ↑ World 's Air Forces 1987 pg 64. flightglobal.com. Процитовано 21 лютого 2013.
  15. ↑ World 's Air Forces 1987 pg 74. flightglobal.com. Процитовано 21 лютого 2013.
  16. ↑ World 's Air Forces 2000 pg 81. flightglobal.com. Процитовано 21 лютого 2013.
  17. ↑ World 's Air Forces 1987 pg 95. flightglobal.com. Процитовано 21 лютого 2013.
  18. ↑ World 's Air Forces 2000 pg 93. flightglobal.com. Процитовано 21 лютого 2013.
  19. ↑ CIVIL HELICOPTER MARKET 1973. flightglobal.com. Процитовано 21 лютого 2013.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Sikorsky_S-300&oldid=34592464