Грегерс Грам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 23:28, 13 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 13 лютого 2022, заснована на цій версії.
Грегерс Грам
Gregers Gram
Ім'я при народженнібук. Gregers Winther Wulfsberg Gram
Народження15 грудня 1917(1917-12-15)[1][2]
Вестре Акер, Осло[d], Норвегія або Осло, Норвегія[3]
Смерть13 листопада 1944(1944-11-13)[1][2] (26 років)
Осло, Норвегія[3]
вогнепальна рана
ПохованняВестре Гравлюннd
Країна Норвегія
ПартіяГейре
Член1-а окрема норвезька рота і Oslogjengend
ЗванняФенріх
Війни / битвиOperation Mardoniusd і Operation Bundled
Нагороди
Воєнний Хрест (Велика Британія) Воїнська медаль (Велика Британія) Військовий хрест
CMNS: Грегерс Грам у Вікісховищі

Грегерс Вінтер Вульфсберг Грам (норв. Gregers Winther Wulfsberg Gram; 15 грудня 1917, Осло — 13 листопада 1944, там же) — один з лідерів норвезького руху опору проти німецької окупації Норвегії в роки Другої світової війни, другий лейтенант 1-ї окремої норвезької роти. Загинув у бою.[4].

Біографія

Народився 15 грудня 1917 року у Вестра Акері, районі Осло[5]. Син Гаральда Грама, магістрата Осло і депутата Парламенту Норвегії у 1928—1936 роках[6]. Названий на честь свого діда по батьківській лінії Грегерса Грама-старшого, прем'єр-міністра Норвегії у Стокгольмі і губернатора Гедмарку.

Грам поступив в університет Осло на факультет права, причому вступні іспити він здав не з першого разу[5].

Під час війни

Після вторгнення німецьких військ в Норвегію 9 квітня 1940 року Грегерс приєднався до опору і відправився в армію. В її складі він брав участь у декількох боях проти німецьких військ, після капітуляції став займатися поширенням антинімецьких листівок. У 1941 році він покинув Норвегію і прибув до Великої Британії[4], де був завербований британським Управлінням спеціальних операцій і пройшов курс підготовки як боєць 1-ї окремої норвезької роти Мартіна Лінге[7].

12 березня 1943 року Грегерс Грам і його товариш по службі Макс Манус скинуті на парашутах над Норвегією, розпочавши реалізацію операції «Мардоній»[4]. Під час операції Манус захворів на пневмонію, і Грам взяв на себе всі зобов'язання по проведенню операції і надання медичної допомоги. 28 квітня стараннями Грама були затоплені два корабля, а третій сильно пошкоджений.[8]. Після завершення операції Манус і Грам повернулися до Великої Британії, де залишалися до жовтня.

Грам був нагороджений Воєнною медаллю за успішно проведену операцію «Мардоній», а влітку отримав норвезький Військовий хрест з мечем з рук короля Гокона VII. Нагородження відбулося в навчальному центрі Управління спеціальних операцій біля моста Неті (графство Інвернессшир, нині область Гайленд)[9]. На тій же церемонії свої Військові хрести з мечами отримали Йоахім Реннеберг та Єнс Антон Поулссон як учасники атаки на заводи з виробництва важкої води у Веморку[9]. На церемонії нагородження були присутні кронпринц Улаф, міністр оборони Оскар Торп і командувач збройними силами Норвегії Вільгельм фон Танген Ганстеен[9].

У жовтні 1943 року Грегерс Грам, Макс Манус, Ейнар Ювен і К. Ф. Віборг повернулися до Норвегії для проведення другої операції «Бандл» зі знищення німецьких кораблів[4]. Надалі Грам брав участь у складі саботажної групи «Загін Осло», відомою Гуннаром Сенстебю, в ряді інших диверсій[10]. Також Грам займався «чорною» пропагандою, поширюючи серед німців провокаційні листівки[4]. У ході однієї з диверсій Сенстебю і Грам зруйнували склад з німецькими документами про зайнятість норвезького населення, а потім атакували нафтову вишку[8].

13 листопада 1944 Грам був убитий в перестрілці в кафе в районі Грюнерлекки в Осло[4]: фальшиві німецькі дезертири відкрили вогонь по Граму і його товаришеві по службі Едварду Таллаксену (Таллаксен наклав на себе руки через 16 днів)[5].

Примітки

  1. ↑ а б Norsk biografisk leksikon — Kunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502
  2. ↑ а б Національна бібліотека Ізраїлю
  3. ↑ а б Catalog of the German National Library
  4. ↑ а б в г д е Kraglund, Ivar (1995). Gram, Gregers. У Hans Fredrik Dahl (ред.). Norsk krigsleksikon 1940-45 (норв.). Oslo: Cappelen. с. 138. ISBN 82-02-14138-9. Архів оригіналу за 20 квітня 2009. Процитовано 20 грудня 2008.
  5. ↑ а б в Alkärr, Thomas (28 листопада 2008). Gregers Gram (Norwegian) . NRK Gull. Процитовано 21 грудня 2008.
  6. ↑ Moland, Arnfinn (1995). Gram, Harald. У Hans Fredrik Dahl (ред.). Norsk krigsleksikon 1940-45 (норв.). Oslo: Cappelen. ISBN 82-02-14138-9. Архів оригіналу за 20 квітня 2009. Процитовано 21 грудня 2008.
  7. ↑ Nøkleby, Berit (1995). Kompani Linge. У Hans Fredrik Dahl (ред.). Norsk krigsleksikon 1940-45 (норв.). Oslo: Cappelen. с. 221. ISBN 82-02 -14138-9. Архів оригіналу за 2011 -08-11. Процитовано 20 грудня 2008.
  8. ↑ а б Recommendations for Honours and Awards (Army) -Image details-Gram, Gregers (fee required to view full pdf of original recommendations). DocumentsOnline. The National Archives. Процитовано 22 грудня 2008.
  9. ↑ а б в Manus, Max (1995). Mitt liv (норв.). Oslo: Damm. с. 176—177. ISBN 82-04-09571-6.
  10. ↑ Borgersrud, Lars (1995). Oslogjengen. У Hans Fredrik Dahl (ред.). Norsk krigsleksikon 1940-45 (норв.). Oslo: Cappelen. с. 319. ISBN 82-02-14138-9. Архів оригіналу за 5 січня 2010. Процитовано 20 грудня 2008.


Персоналії Норвегії Це незавершена стаття про особу Норвегії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Грегерс_Грам&oldid=34609722