Чирилянське
| село Чирилянське | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Кальміуський район |
| Громада | Бойківська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA14100010400019166 |
| Облікова картка | Чирилянське |
| Основні дані | |
| Населення | 137 |
| Поштовий індекс | 87131 |
| Телефонний код | +380 6279 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°30′06″ пн. ш. 38°11′17″ сх. д. / 47.50167° пн. ш. 38.18806° сх. д.Координати: 47°30′06″ пн. ш. 38°11′17″ сх. д. / 47.50167° пн. ш. 38.18806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
71 м |
| Водойми | балки Кам'янка, Чирилянка |
| Відстань до обласного центру |
80,2 км |
| Відстань до районного центру |
24 км |
| Найближча залізнична станція | Каракуба |
| Відстань до залізничної станції |
32,4 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 87130, Донецька обл., Бойківський р-н, с. Мічуріне, вул. Шевченка, 62а |
| Сільський голова | Фтіц Віталій Григорович |
| Карта | |
  Чирилянське | |
 Чирилянське | |
| Мапа | |
| |
Чириля́нське (до 2016 року — О́ктябрське) — село в Україні, в Бойківському районі Донецької області. Населення становить 137 осіб.
Загальні відомості
Через село протікає річка Кам'янка. Відстань до райцентру становить близько 24 км і проходить переважно автошляхом місцевого значення. Землі села межують із територією с. Глинка Старобешівського району Донецької області.
Перебуває на території, яка тимчасово окупована російськими терористичними військами.
Історія
З кінця 1934 року село входило до складу новоутвореного Остгеймського району, який 1935 року перейменували у Тельманівський на честь лідера німецьких комуністів Ернста Тельмана[1]. У 2016 році в рамках декомунізації в Україні рішенням Верховної Ради України район перейменовано у Бойківський район, а населений пункт Октябрське отримав нову назву — Чирилянське[2]. 2020 року у процесі адміністративно-територіальної реформи Бойківський район увійшов до складу Кальміуського району[3].
Населення
За даними перепису 2001 року населення села становило 137 осіб, із них 79,56 % зазначили рідною мову українську та 20,44 % — російську[4].
Примітки
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область, 1970, с. 799.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 12 травня 2016 року № 1351-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
Джерела
- Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.
Посилання
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| ||||||||
