Лукове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Лукове
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Кальміуський район
Громада Бойківська селищна громада
Облікова картка Лукове 
Основні дані
Засноване 1865
Населення 510
Поштовий індекс 87150
Телефонний код +380 6279
Географічні дані
Географічні координати 47°21′13″ пн. ш. 37°55′50″ сх. д. / 47.35361° пн. ш. 37.93056° сх. д. / 47.35361; 37.93056Координати: 47°21′13″ пн. ш. 37°55′50″ сх. д. / 47.35361° пн. ш. 37.93056° сх. д. / 47.35361; 37.93056
Середня висота
над рівнем моря
95 м
Водойми балка Гірка
Відстань до
обласного центру
97,1 км
Відстань до
районного центру
14,1 км
Найближча залізнична станція Карань
Відстань до
залізничної станції
34,6 км
Місцева влада
Адреса ради 87150, Донецька обл., Бойківський р-н, с. Лукове, вул. Первомайська, 12
Сільський голова Переварюха Любов Степанівна
Карта
Лукове. Карта розташування: Україна
Лукове
Лукове
Лукове. Карта розташування: Донецька область
Лукове
Лукове
Мапа

Лу́кове (Фройденталь, Логенхутір) — село в Україні, у Бойківському районі Донецької області. Населення становить 510 осіб.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Відстань до райцентру становить близько 14 км і проходить переважно автошляхом Т 0519. Землі села межують із територією с. Приморське Новоазовського району Донецької області.

Перебуває на території, яка тимчасово окупована російськими терористичними військами.

Історія[ред. | ред. код]

Євангелістське-лютеранське село, засноване 1865 року під назвою Фройденталь. Засновники з бердянських колоній. Одне з перших сіл у цьому районі. Євангелістська община Остгейм, лютеранський прихід Розенфельд. Землі 1194 десятин (1915; 18 подвір'їв). Колгосп ім. К. Лібкнехта.

Населення[ред. | ред. код]

Рік Кількість мешканців
1873 140
1904 195
1915 179
1924 233

[1]

За даними перепису 2001 року населення села становило 510 осіб, з них 55,49% зазначили рідною мову українську, а 44,51% — російську[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 14 травня 2016. 
  2. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 серпня 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]