Зелений Гай (Кальміуський район)
| село Зелений Гай | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Кальміуський район |
| Громада | Бойківська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA14100010110014687 |
| Облікова картка | Зелений Гай |
| Основні дані | |
| Населення | 118 |
| Поштовий індекс | 87170 |
| Телефонний код | +380 6279 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°25′06″ пн. ш. 38°15′32″ сх. д. / 47.41833° пн. ш. 38.25889° сх. д.Координати: 47°25′06″ пн. ш. 38°15′32″ сх. д. / 47.41833° пн. ш. 38.25889° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
51 м |
| Водойми | балка Гірка |
| Відстань до обласного центру |
101 км |
| Відстань до районного центру |
25,6 км |
| Найближча залізнична станція | Каракуба |
| Відстань до залізничної станції |
53,3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 87170, Донецька обл., Бойківський р-н, с. Михайлівка, вул. Центральна, 13а |
| Сільський голова | Бродяной Олександр Васильович |
| Карта | |
  Зелений Гай | |
 Зелений Гай | |
| Мапа | |
| |
Зеле́ний Гай — село в Україні, у Бойківському районі Донецької області. Населення становить 118 осіб.
Загальні відомості
Розташоване на березі балки Гірка. Відстань до райцентру становить близько 26 км і проходить переважно автошляхом місцевого значення. Село розташоване на межі з Матвієво-Курганським районом Ростовської області Російської Федерації.
Перебуває на території, яка тимчасово окупована російськими терористичними військами.
Історія
З кінця 1934 року село входило до складу новоутвореного Остгеймського району, який 1935 року перейменували у Тельманівський на честь лідера німецьких комуністів Ернста Тельмана[1]. У 2016 році в рамках декомунізації в Україні адміністративна одиниця, до якої належало село, перейменована рішенням Верховної Ради України у Бойківський район[2]. 2020 року у процесі адміністративно-територіальної реформи Бойківський район увійшов до складу Кальміуського району[3].
Населення
За даними перепису 2001 року населення села становило 118 осіб, із них 88,98% зазначили рідною мову українську та 11,02% — російську[4].
Джерела
- Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.
Примітки
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область, 1970, с. 799.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 12 травня 2016 року № 1351-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
Посилання
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| ||||||||
