Стара вежа (Маріуполь)
| Стара вежа | ||||
|---|---|---|---|---|
_4.jpg) | ||||
| Стара водонапірна вежа | ||||
47°05′52″ пн. ш. 37°32′50″ сх. д. / 47.09778° пн. ш. 37.54722° сх. д. | ||||
| Тип | водонапірна вежа | |||
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | м. Маріуполь | |||
| Тип будівлі | водонапірна вежа | |||
| Архітектор | В.О. Нільсен | |||
| Висота | 33 м | |||
| Засновано | 3 липня 1910 | |||
| Будівництво | 1909 — 1910 | |||
  Стара вежа (Маріуполь) (Україна) | ||||
 | ||||
 Стара вежа у Вікісховищі | ||||
Стара́ водонапі́рна ве́жа — архітектурна пам'ятка Маріуполя. Знаходиться в Центральному районі на перетині Соборної вулиці та вулиці Савчука. Висота 33 м.[1]
Історія
9 серпня 1907 року затверджено «Обов'язкові постанови для водовозів міста Маріуполя». Оскільки в місті ще не було водопроводу, водовози за певну плату доставляли воду в бочках від джерела питної води на вулиці Малофонтанній до будинків місцевих жителів.
25 квітня 1908 року міською радою затверджено проєкт будівництва в Маріуполі водопровідної мережі. Проєкт створив інженер, міський архітектор та гласний В. О. Нільсен.
Будівельні роботи зі спорудження водонапірної вежі та міського водопроводу були розпочаті в грудні 1909 року.
Міський водопровід почав діяти 3 липня 1910 року. На вулицях міста були побудовані водяні колонки з приміщеннями для доглядачів, які продавали воду. Окремі лінії були проведені в будинки заможних маріупольців.
Після звільнення Маріуполя від нацистської окупації, 15 вересня 1943 року водопровід було відновлено.
З 2016 року у відремонтованій вежі був створений креативний простір «Вежа», де проводять виставки, концерти, лекції та інші заходи.[2]
Див. також
Посилання
Примітки
- ↑ Історична довідка на сайті Маріупольської міської ради. Архів оригіналу за 10 червня 2008. Процитовано 6 лютого 2015.
- ↑ Гоу в Мариуполь. Город моря и заводов, греческих чебуреков и фуа-гра. Свои.City (рос.). Процитовано 14 серпня 2019.