Музеї Маріуполя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Назва Місцезнаходження Короткий опис Зображення
Маріупольський краєзнавчий музей вул. Георгіївська, 20 Маріупольський краєзнавчий музей - найстарший музей Донецької області. Установу засновано 6 лютого 1920 року за ініціативи та під керівництвом І.П. Коваленка. Його перша назва - Маріупольський повітовий центральний музей. У 1923-1937 рр. він мав назву Маріупольський повітовий музей краєзнавства. У 1937-1938 рр. - Донецький обласний музей краєзнавства в місті Маріуполі, а в 1938-1950 рр. - Сталінський обласний музей краєзнавства в місті Маріуполі. В результаті відновлення в м Сталіно обласного краєзнавчого музею, з 1951 р Жданівський (колишній Маріупольський) краєзнавчий музей став регіональним. З січня 1989 р у зв'язку з поверненням місту його історичної назви музей має сучасну назву.

Основними напрямками роботи музею є вивчення природи та історії краю, народної та художньої культури жителів Донецького Приазов'я, науково-просвітницька, експозиційна діяльність і комплектування фондів.

В музеї працюють чотири експозиційних відділи: відділ природи, відділ історії дорадянського періоду, відділ історії радянського періоду, відділ історії сучасної України. Обслуговуванням відвідувачів, організацією екскурсій, виставок, проведенням заходів займаються співробітники відділу науково-просвітницької та виставкової роботи. Структурним підрозділом музею є фонди, що зберігають близько 60 тисяч музейних предметів. Невід'ємна частина музею - наукова бібліотека, яка містить 16 тис. примірників книг, журналів і газет. Діє реставраційна майстерня.

Маріупольський краєзнавчий музей має дві філії: Художній музей ім. Куїнджі, Музей народного побуту.

З 2010 року при музеї працює археологічна експедиція, яка досліджуючи козацьке укріплення Кальміус, виявила поселення епохи середньовіччя (Салтівська культура) і неоліту. У 2008 році на базі музею відтворено Маріупольське краєзнавче товариство.

Результати дослідницької праці співробітників втілені в численних виданнях, що розповідають про природу, історію та етнографію краю, про пам'ятники і людей Маріуполя.

Маріупольський краєзнавчий музей.jpg
Музей народного побуту вул. Георгіївська, 55 Відкритий в 1989 році. Експозиція Музею народного побуту висвітлює особливості побуту людей різних національностей: українців, росіян, греків, євреїв, німців, що заселили територію Приазов'я в кінці XVIII - початку ХІХ ст., а також їх господарську діяльність і культуру.

В експозиції діють розділи, присвячені побуту і культурі етнічних національних громад Приазов'я: «Побут і культура українського населення» (представлений інтер'єр української хати, подвір'я, сільськогосподарський реманент, домашні ремесла українців); «Побут і культура російського населення» (костюми, народні інструменти, приладдя для чаювання); «Греки Приазов'я» (повсякденний та святковий одяг, металевий посуд, зразки вишитих настінних рушників (Манді), декоративних тканин (Тохма); «Побут і культура єврейського населення» (копії чоловічого і жіночого єврейських костюмів, оригінальні предмети побуту: талес, стос, чотки, молитовник, тора, ханукальні свічки, пасхальне блюдо і ін.); «Побут і культура німецьких колоністів» (інтер'єр частини житлової кімнати, кухонне приладдя, меблі, книги, копія жіночого німецького костюма)

Музей народного побуту.JPG
Міський Центр сучасного мистецтва і культури ім.А.І.Куїнджі пр. Металургів, 25 Міський центр сучасного мистецтва і культури ім. А.І. Куїнджі відкритий в 2004 році. На даний час Центр є одним з основних експозиційних центрів сучасного мистецтва міста Маріуполя і працює в напрямках живопису, скульптури, медальерного і ювелірного мистецтва. Основними формами роботи Центру є:

• Виставки живопису.

• Фотовиставки.

• Приватні колекції.

• Презентації.

• Музичні салони, поетичні вечори, творчі зустрічі.

• Майстер-класи.

• Фестивалі.

• Великомасштабні ART-проекти.

Щорічно Центром проводяться близько 56 різноманітних експозицій з середньою відвідуваністю близько 73 тис. Осіб на рік. У 2005 р в складі Центру створено єдиний в Україні Музей медальерного мистецтва ім. Ю.В. Харабет.

Музей Харабета.JPG
Музей медальєра Юхима Харабета пр. Металургів, 25 Створено у 2005 році на базі Міського центру сучасного мистецтва і культури ім.А.І.Куїнджі. Він включає в себе експозиційну площу і художні фонди, представлені у всій різноманітності стильових напрямків мистецтва ХХ-ХХІ століття. Безпредметність і неокласика, монументалізм і камерна лірика, соцреалізм і поставангардний живопис складають художнє зібрання Музею. Музей Харабета.JPG
Музей історії комбінату Ілліча вул. Семашка, 19 Відкритий 20 лютого 1987 року. Розповідає про історію ММК ім. Ілліча. ДК Карла Маркса.JPG
Художній музей імені Куїнджі вул. Георгіївська, 58 29 жовтня 2010 року в Маріуполі відкрито Художній музей ім. А.І. Куїнджі. Установа є філією Маріупольського краєзнавчого музею. Музей знаходиться в історичній частині міста, по вулиці Георгіївській, 58, в будівлі, побудованій на самому початку минулого століття, архітектурний стиль - модерн.

Колекція музею налічує 650 живописних, 960 графічних творів, 150 скульптур, понад 300 творів декоративно-прикладного мистецтва. На першому поверсі музею, в 3-х залах розмістилися експозиції, що розповідають про життя і творчість Архипа Івановича Куїнджі: фотографії, документи, листи, предмети меблів того часу. У музеї представлені копії робіт А.І. Куїнджі в натуральну величину, а також оригінали: ескіз «Червоний захід», два етюди «Осінь. Крим» і «Ельбрус».

В експозиції 4-го залу на першому поверсі представлені живописні та графічні роботи сучасників А.І.Куїнджі, в експозиційних залах другого поверху (5, 6 зали) експонуються картини, подаровані місту після проведення першої республіканської виставки пейзажу «Меморіал А.І. Куїнджі» в 1973 році.

Експозиційні зали другого поверху також використовуються для експонування картин маріупольських художників, проведення виставок мистецтвознавчої спрямованості. У залах передбачено проведення інтерактивних програм, лекцій, зустрічей, демонстрацій фільмів про мистецтво, про творчість художників, проведення камерних музичних вечорів.

Музей Маріупольського морського торговельного порту проспект Луніна, 99 Експозиція музею, представлена в двох залах, розповідає про історію порту від заснування, до сучасності, працівників і керівництво порту, його розвиток і досягнення. В ній представлені копії історичних документів і фотографій, макети кораблів. Окремий стенд присвячений спортивним досягненням працівників порту. В центральній частині експозиції — невеличке діорамне зображення його перших будівель. Museum Mariupol sea port.jpg
Музей імені Павлія вул. Чорноморська, 19
Народний музей історії ВАТ «Маріупольський комбінат Азовсталь» вул. Трудових резервів, 1 Заснований в 1968 році[1].
Музей історії греків Приазов'я Сартана, вул. Генерала Куркчи, 37-а Музей історії та етнографії греків Приазов'я в селищі Сартана заснований в 1987 році як музей на громадських засадах, а потім отримав статус народного музею. З 1997 року носить назву Музей історії та етнографії греків Приазов'я. Експозиція музею різнобічно відображає процес переселення греків з Кримського ханства в Приазов'ї в 1778-1780 роках, освоєння нового краю, розвиток господарської діяльності, збереження культурних традицій, розвиток греків Приазов'я до теперішнього часу.

Експозиція «Історія греків Приазов'я» розкривається на тлі історичних подій, що відбуваються в Україні, в м Маріуполі, з переважанням місцевого матеріалу. Стаціонарні експозиції доповнюються виставками на теми: «Література і мистецтво греків Приазов'я», «Федерація грецьких товариств України: вчора, сьогодні, завтра».

Письмові джерела (2224 одиниць зберігання) - рукописні і друковані - зберігаються в фондах музею. Тут можна ознайомитися з грамотами, посвідченнями, свідоцтвами, листами, чернетками творів місцевих авторів, нотами діячів музичного жанру, спогадами.

Музей історії греків Приазов'я.JPG
Музей історії Приазовського державного технічного університету Маріуполь, вулиця Університетська, 7 Відкритий як музей в колишній домовій церкві епархіального училища ще за часів Ждановського металургійного інституту. За часів СРСР використовувався як концертний зал [2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. www.uazakon.com
  2. газета «Ильичёвец», 29 октября 2005 г.

Посилання[ред. | ред. код]