Ґроут Ребер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:27, 21 лютого 2022, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 21 лютого 2022, заснована на цій версії.
Ґроут Ребер
Народився22 грудня 1911(1911-12-22)[1][2]
Вітон, Іллінойс, США
Помер20 грудня 2002(2002-12-20)[1] (90 років)
Oused, Central Highlands Councild, Тасманія, Австралія
ПохованняBothwelld
Країна США
 Австралія
Діяльністьфізик, астроном, інженер, радіолюбитель
Галузьастрономія
Alma materІллінойський технологічний інститут і Wheaton Warrenville South High Schoold
Знання мованглійська
ЗакладУніверситет Тасманії
ЧленствоАмериканське астрономічне товариство[3]
Конфесіяатеїзм
Нагороди

Ґроут Ребер (англ. Grote Reber; 22 грудня 1911(19111222) — 20 грудня 2002) — американський радіоінженер, один з основоположників радіоастрономії.

Біографія

Ґроут Ребер народився у Вітоні, передмісті Чикаго. У 1933 він отримав у Арморовському технологічному інституті (нині Іллінойський технологічний інститут) фах радіоінженера.

Ґроут був радіоаматором (ex-W9GFZ) і працював на різних радіо-виробників у Чикаго з 1933 року по 1947-й. Інтерес до радіоастрономії виник у нього після знайомства в 1933 з роботами Карла Янського[4] про радіовипромінювання неба. Він звернувся до «лабораторії Белла», де працював у той час Янський, але отримав відмову, тому що то були часи Великої Депресії, і вільних робочих місць не було.

Перший у світі радіотелескоп

Тоді Ребер вирішив побудувати власний радіотелескоп на задньому дворі свого будинку у Вітоні. Перший у світі радіотелескоп являв собою параболічне дзеркало з металу діаметром 9,5 метрів, що збирав сигнал на радіоприймач, який містився за 8 метрів над дзеркалом. Конструкція була встановлена на похилій стійці і не могла обертатися, проте її можна було спрямувати в будь-яку точку неба. За допомогою свого пристрою Ґроут Ребер склав першу карту неба Північної півкулі в радіодіапазоні[5].

Радіокарти небосхилу, отримана Ґроутом Ребером у 1944[6]

1948 року Ґроут Ребер почав працювати в Національному бюро стандартів. Ребер продовжив дослідження космічного радіовипромінювання, розпочаті Карлом Янським в 1932; до початку 1940-х років віе був єдиним, хто вів радіоастрономічні спостереження. Підтвердив результати Янського про радіовипромінювання Чумацького Шляху, використовуючи коротші хвилі (1,8 м). У 1942 опублікував першу радіокарту неба; в 1944 першим повідомив про відкриття радіовипромінювання Сонця, яке в 1942 спостерігали також Дж. С. Хей і Дж. Саутворт; в 1946—1948 вивчив і описав спалахи сонячного радіовипромінювання, знайшов, що їхня тривалість пропорційна довжині хвилі. У наступні роки брав участь в експедиціях радіоастрономічних на Гавайські острови і Тасманію.

З кінця 1950-х і до самої смерті 20 грудня 2002 Ребер жив на австралійському острові Тасманія, де продовжував астрономічні радіоспостереження.

Медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1962).

Пам'ять

На його честь названо:

  • Астероїд 6886 Ґроут
  • Медаль Ґроута Ребера[7]
  • Відкритий 20 січня 2008 музей радіообсерваторії Маунт Плезант[8]

Виноски

  1. ↑ а б в Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
  2. ↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
  3. ↑ NNDB — 2002.
  4. ↑ Dr. Jansky's Study of Static and a New Theory — Industry's Debt to X-… — Free Preview — The New York Times
  5. ↑ Алексей Левин. Слушая Вселенную. Архів оригіналу за 7 квітня 2012. Процитовано 19 листопада 2011.
  6. ↑ Reber G. Cosmic Static // Astrophys. J.. — November, 1944. — Т. 100. — С. 279—287.
  7. ↑ Queen Victoria Museum and Art Gallery. Архів оригіналу за 16 квітня 2010. Процитовано 19 листопада 2011.
  8. ↑ Museum marks life of first radio astronomer, Australian Broadcasting Corporation, 18 січня 2008

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ґроут_Ребер&oldid=34711531