Бражникова Марія Георгіївна

Марія Георгіївна Бражникова
рос. Мария Георгиевна Бражникова
Народилася	3 жовтня 1913(1913-10-03) Усмань, Тамбовська губернія, Російська імперія
Померла	13 лютого 1998(1998-02-13) (84 роки) Москва, Росія
Місце проживання	СРСР, Росія
Країна	Російська імперія  СРСР  Росія
Діяльність	науковиця
Alma mater	Московський університет
Галузь	біохімія, мікробіологія
Заклад	Московський університет, Всесоюзний інститут експериментальної медицини, Інститут з вишукування нових антибіотиків імені АМН СССР,
Посада	завідувачка відділу хімії антибіотиків
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор біологічних наук
Відома завдяки:	виділенням нових антибіотиків
Батько	Бражников Георгій Васильович
Мати	Бражникова Клавдія Тимофіївна
У шлюбі з	Георгій Гаузе
Нагороди

Бражникова Марія Георгіївна (3 жовтня 1910, Усмань — 13 лютого 1988, Москва) — радянська дослідниця в галузі біохімії та мікробіології, відкривачка низки антибіотиків (зокрема граміцидину С, альбоміцину). Доктор біологічних наук. Лауреатка Сталінської премії (1946). Була одружена з біологом Георгієм Гаузе

Біографія

Народилась у місті Усмань (зараз Воронезька область, Російська Федерація) у родині лікаря терапевта й невропатолога Георгія Васильовича Бражникова (1877-?). Георгій Бражников навчався в Харкові. Мати — Клавдія Тимофіївна Гавриленко народилася в Усмані, закінчила Бестужевські курси.

Марія Бражникова закінчила середню школу в місті Бобров з золотою медаллю. Намагалася поступити до Воронезького університету та медичного інституту, але невдало через «непролетарське походження».

У 1930 році переїхала до Москви, де працювала на авіазаводі задля отримання «пролетарського стажу». Завдяки цьому 1933 року поступила на біологічний факультет Московського державного університету. В університеті зацікавилася антропологією та біохімією. Дипломну роботу виконала під керівництвом біохімка Сергія Северина.

Після закінчення університету в 1938 році поступила до аспірантури Всесоюзного інституту експериментальної медицини в лабораторію біохіміка Дмитра Рубінштейна, досліджувала проникність мембран еритроцитів для іонів калію, натрію та літію. Лишалася в інституті до жовтня 1941 року.

З 1942 року на запрошення Петра Сергієва перейшла працювати до Інституту малярії та медичної паразитології. У 1944 році захистила дисертацію кандидата біологічних наук на тему «Дослідження проникності еритроцитів для літію» (рос. Исследование проницаемости эритроцитов для лития).

У 1949 році перейшла працювати до Лабораторії антибіотиків АМН СРСР. У 1953 році захистила дисертацію доктора біологічних наук на тему «Отримання, очищення та дослідження властивостей нових антибіотиків» (рос. Получение, очистка и исследование свойств новых антибиотиков). Того ж року очолила новостворений відділ хімії у Всесоюзному інституті з винайдення нових антибіотиків АМН СРСР.

1956 року була у відрядженні в Чехословаччині, де співпрацювала з місцевими хіміками з метою вивчення структури альбоміцину.

Родина

У 1935 році на лекції біохіміка Сергія Северина у МДУ Бражникова познайомилася з професором Георгієм Гаузе, з яким одружилася 1937 року. У 1940 році в них народився син Юрій.

Наукова діяльність

Перші роботи були присвячені іонній проникності мембрани еритроцитів. Надалі вивчала вплив протималярійного препарату акрихіну на окисні процеси в нирках та печінці щурів.

У 1942 році Бражникова та Гаузе виділили перший в СРСР антибіотик, який назвали «граміцидин С» («С» від рос. советский, радянський). За це відкриття у 1946 році Бражникова разом з Гаузе та Петром Сергієвим отримала Сталінську премію.

Надалі вивчала антибіотики літмоцитин, іверин та альбоміцин. Разом з Гаузе відкрила антибіотик колістатин, але надалі він був засекречений, тому пріоритет отримала американська група Зельмана Ваксманна, який назвав його неоміцином.

Пам'ять

2013 року російська пошта випустила поштову картку на честь століття з дня народження Марії Бражникової накладом 9 тисяч екземплярів.

Наукові праці

• Гаузе, Г. Ф., Бражникова, М. Г. (1943). Некоторые новые антибактериальные вещества, вырабатываемые микроорганизмами. Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии, (4-5), 74-77.
• Гаузе, Г. Ф., Бражникова, М. Г. (1943). Грамицидин и его свойства. Советский грамицидин и лечение ран / Под ред. ПГ Сергиева. М.: Медгиз, 5-36.
• Gause, G. F.; Brazhnikova, M. G. (1944). Gramicidin S and its use in the Treatment of Infected Wounds. Nature. 154 (3918): 703—703. doi:10.1038/154703a0. ISSN 0028-0836.
• Гаузе, Г. Ф., Бражникова, М. Г., Белозерский, А. Н., Пасхина, Т. С. (1944). Биологическая и химическая характеристика кристаллического грамицидина С. Бюллетень экспериментальной биологии и медицины, 13(10-11), 3-6.
• Гаузе, Г. Ф., Бражникова, М. Г. (1951). Действие альбомицина на бактерии. Новый антибиотик-альбомицин (экспериментальные данные и применение в педиатрии). Новости медицины, (23), 3-7.
• Бражникова, М. Г., Ломакина, Н. Н., Лаврова, М. Ф., Юрина, М. С., Клюева, Л. М. (1963). Выделение и свойства ристомицина. Антибиотики, (5), 392.
• Horváth, Gyula; Brazhnikova, M. G.; Konstantinova, N. V.; Tolstykh, I. V.; Potapova, N. P. (1979). The structure of nocamycin, a new antitumor antibiotic. The Journal of Antibiotics. 32 (6): 555—558. doi:10.7164/antibiotics.32.555. ISSN 0021-8820.
• Рубашева, Л. М., Лаврова, М. Ф., Бражникова, М. Г. (1983). Количественное определение антибиотика тобрамицина с помощью высокоэффективной жидкостной хроматографии. Антибиотики, 4, 254-258.

Джерела

• Галл Я.М. (2012). Георгий Францевич Гаузе. (1910–1986). СПб.: Нестор-История. с. 246.(рос.)