Граббе Микола Карлович

Граббе Микола Карлович
Народився	19 грудня 1920(1920-12-19) Москва, РРФСР
Помер	12 червня 1990(1990-06-12) (69 років) Москва, СРСР
Поховання	Ваганьковське кладовище
Громадянство	СРСР
Діяльність	актор
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії (1943)
Заклад	Союздитфільм і Державний театр кіноактора
Роки діяльності	з 1943
У шлюбі з	Margarita Doktorovad
Діти	Олексій Граббеd і Ekaterina Nikolaevna Grabbed
IMDb	nm0333191

Граббе Микола Карлович (рос. Граббе Николай Карлович; 19 грудня 1920, Москва, РРФСР — 12 червня 1990, Москва, СРСР) — радянський кіноактор, майстер дубляжу. 

Біографія

У 1943 році закінчив ВДІК і став працювати на кіностудії «Союздітфільм» (з 1948 року — кіностудія імені Максима Горького). З 1967 року — актор працював у Театрі-студії кіноактора. У кіно Микола Граббе дебютував в 1943 році роллю Павки Дроздова у фільмі «Ми з Уралу». Граббе був майстром епізодичних ролей, одним з затребуваних кіноакторів 1950-1970-х років. Герої Миколи Граббе — люди мужні, сильні, принципові. Переважно, актор грав представників різних професій: рибалок, офіцерів, тренерів, робітників, всіляких начальників. Працював на студії дубляжу. Його голосом говорили багато закордонних акторів і персонажів мультфільмів.

Особисте життя

Микола Карлович був одружений з актрисою Театру на Таганці Маргаритою Докторовою (1921—2003). Син і дочка пішли стопами батьків — Олексій Граббе (нар. 02.07.1947) і Катерина Граббе (07.09.1954-11.07.1998) пов'язали свої долі з Театром на Таганці, знімалися в кіно. Похований Микола Граббе в Москві на 19-й дільниці Ваганьковського кладовища.

Фільмографія

• 1943 — Березень — квітень — курсант
• 1943 — Ми з Уралу — Павка Дроздов
• 1945 — Це було в Донбасі — Мірошниченко
• 1947 — Маріте — Казюкас
• 1948 — Молода гвардія — німець
• 1949 — У них є Батьківщина — відвідувач кафе
• 1951 — Незабутній 1919 рік — білогвардійський офіцер
• 1953 — Нахлібник (фільм-спектакль) — Петро, лакей
• 1953 — Таємнича знахідка — офіцер англійського фрегата
• 1954 — «Богатир» йде в Марто — Нед Берген
• 1954 — Школа мужності — Ян Галда
• 1955 — За вітриною універмагу — Пєтухов, співробітник ДАІ
• 1955 — Земля і люди — слідчий
• 1955 — Багаття безсмертя — сищик
• 1955 — Мексиканець — асистент Рівери на рингу
• 1956 — Пролог — Юркку, більшовик
• 1956 — Вбивство на вулиці Данте — коридорний
• 1957 — До Чорного моря — інспектор
• 1957 — Випадок на шахті вісім — Волков, начальник відділу кадрів
• 1957 — Шторм — Смілгіс, голова ЧК
• 1958 — Тихий Дон — офіцер
• 1958 — У дні Жовтня — полковник Робінс
• 1958 — Юність наших батьків — білий офіцер
• 1959 — Все починається з дороги — водій молоковоза
• 1960 — З Лебединого повідомляють (короткометражний) — Євгеній Іванович, працівник прилавка
• 1960 — Мічман Панін — Рісман, матрос
• 1960 — Твої друзі — Филипп Харпаєв
• 1960 — Воскресіння — тюремний наглядач
• 1961 — Битва в дорозі — Дронов
• 1961 — Дорослі діти — старшина міліції
• 1961 — Дев'ять днів одного року — Василь, учёний фізик
• 1962 — У твого порога — Михайло Васильович, шофер
• 1963 — Їм підкоряється небо — конструктор
• 1963 — Синій зошит — Шотман
• 1964 — До побачення, хлопчики — воєнком
• 1964 — Хокеїсти — Микола Миколайович Єршов, професор
• 1965 — Ваш син і брат — Микола Іванович, дільничний міліціонер
• 1965 — Як вас тепер називати? — Нольде, капітан, начальник в'язниці
• 1965 — Прикордонна тиша — Василь Федорович, начальник застави
• 1965 — Крізь крижану імлу — рибалка
• 1965 — Фантазери — Грибов Дмитро Ілліч, професор
• 1966 — Крила — Костянтин Михайлович Шувалов, інструктор аероклубу
• 1966 — Маленький утікач — виконроб
• 1966 — По тонкому льоду — Осадчий
• 1966 — Андрій Рубльов — Степан, сотник Великого князя
• 1967 — Результат — чекіст
• 1967 — Кінець «Сатурна» — Ольховников, партизан
• 1967 — Шлях до «Сатурна» — Ольховников, партизан
• 1967 — Софія Перовська — жандарм
• 1968 — Крах — Піляр, чекіст
• 1968 — Помилка резидента — Віктор Круг
• 1968 — Щит і меч — глухонімий
• 1969 — Ад'ютант його високоповажності — Кособродов, машиніст
• 1969 — Поштовий роман — Полянський, ротмістр
• 1970 — Білоруський вокзал — епізод
• 1970 — Один з нас — «Вантажник»
• 1970 — Срібні труби — суддя
• 1970 — Доля резидента — Віктор Круг
• 1970 — Корона Російської імперії, або Знову невловимі — Боря на прізвисько «Лінивий»
• 1971 — Повернення до життя — полковник Мейзі (Мейра), колишній командир легіонерів
• 1971 — Їхали в трамваї Ільф і Петров — головний редактор газети
• 1971 — Путина — Гнат Петрович Денисов
• 1971 — Дозвольте зліт! — Іван Іванович, диспетчер аеродрому
• 1971 — Сьоме небо — Горошко, начальник проходки, сусід Мазаєва
• 1971 — У нас на заводі — Феликс Гаврилович
• 1972 — Червоне сонечко — дядя Вася
• 1972 — Найостанніший день — Кирило Миколайович, сусід
• 1972—1973 — Велика перерва — Тарасов, начальник Ледньова
• 1973 — Біля цих вікон... — Матвій Гнатович, директор кінотеатру
• 1973 — Дача — Василь Васильович, начальник Петрова
• 1973 — Друзі мої… (кіноальманах) — Євгеній Федорович, начальник Громова
• 1973 — Калина червона — начальник колонії
• 1974 — Киш і Двапортфеля — сусід Альоші
• 1974 — Один єдиний — доміношник
• 1975 — Афоня — Володимир Миколайович, начальник ЖЕКу, сусід Афоні
• 1975 — Коли настає вересень — Михайло Іванович, рентгенолог
• 1975 — Ярослав Домбровський
• 1976 — Жити по-своєму — Юрій Олександрович, директор заводу
• 1976 — Легенда про Тіля — суддя
• 1976 — Моя справа — Крутов, начальник відділу кадрів заводу
• 1976 — Злочин — зварювальник
• 1977 — Журавель в небі... — Куров, міліціонер
• 1977 — Міміно — міністр, фронтовий друг Волохова
• 1977 — Рахунок людський — Количев
• 1978 — Зірка надії — російський посол
• 1978 — П'ята пора року — директор заводу
• 1979 — Місто прийняв — Халецький
• 1982 — Повернення резидента — Віктор Круг
• 1984 — Особливий підрозділ — ветеран

Джерело

• Біографія кіноактора на сайті kino-teatr.ru