Ільченко Олександр Єлисейович

Олександр Єлисейович Ільченко
Народився	4 червня 1909(1909-06-04) Харків
Помер	16 вересня 1994(1994-09-16) (85 років) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР,  Україна
Діяльність	письменник, журналіст, сценарист, громадський діяч
Alma mater	ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад	ХНУ імені В. Н. Каразіна
Мова творів	українська
Роки активності	з 1929
Жанр	сценарій і проза
Членство	СП СРСР і Національна спілка письменників України
Нагороди
Висловлювання у Вікіцитатах

|Lib= |Член КПРС=

Олекса́ндр Єлисе́йович І́льченко (*4 червня 1909, Харків — †16 вересня 1994, Київ) — український письменник, сценарист. Батько сценаристки Наталі Ільченко.

Життєпис

Народився 4 червня 1909 року в місті Харкові в сім'ї залізничника.

В 1928–1931 роках навчався на літературно-лінгвістичному факультеті Харківського інституту народної освіти.

У 1937 році його батька, Єлисея Матвійовича, за доносом репресували, звинувативши у причетності до «організації українських буржуазних націоналістів». Він помер від голоду та обморожень в таборі на Тайшеті.

Під час нацистсько-радянської війни був спеціальним кореспондентом газети «Известия». Нагороджений медалями.

Могила Олександра Ільченка

Помер 16 вересня 1994 р. у Києві. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49).

Творчість

Друкувався з 1929 року. Був членом Спілки письменників України.

Автор химерного роману з народних вуст «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця», повісті «Петербурзька осінь», п'єси «Завтра вранці» тощо, сценаріїв художнього фільму «Роман і Франческа» (1961) та документальної стрічки «Шахтарі Донбасу» (1950).

Роман «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця» з 1958 по 1985 рік виходив чотири рази, а до 75-ліття автора він побачив світ у російському перекладі в Москві, з ілюстраціями Юрія Логвина.

У доробку О. Ільченка також повісті «Італійське каприччо», «Звичайний хлопець», «Солом'яна рукавичка», кіносценарії, п'єси, оповідання.

Працюючи в журналі «Україна» (1943 року в Москві, а потім у Києві), активно виступав з нарисами і публіцистичними статтями.

Література

• Письменники Радянської України. 1917—1987. К., 1988. — С.243-244;
• Українська літературна енциклопедія. Т.2. К., 1990. — С.309—310;
• Всемирный биографический знциклопедический словарь. М., 1998. — С.303;
• УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.551.
• В журналі «Перець» № 12 за 1984р розміщено дружній шарж А.Арутюнянца, присвячений 75-річчю митця.

Посилання

• Марко Роберт Стех «Очима культури» № 50. Про український «химерний роман» 1960-80-х рр.
• ilchenko.orgfree.com
• Забута таємниця козака Мамая // «Дзерало тижня». № 19 (747) 30 травня — 5 червня 2009
• Олександр Ільченко, автор «химерного роману з народних вуст» // Газета «День». № 166, 10 вересня 1999
• Сторінка присвячена письменнику, з світлинами з сімейного архіву
• Олександр Єлисейович Ільченко
• Біографія на сайті UaModna // UaModna, 5 червня 2015
• Фентезі vs Химерна проза: Ідіостиль ірреального, Куриленко Д.В
• Ільченко О. Серце жде: повість: про Т. Г. Шевченка / Олександр Ільченко. — Одеса: Дитвидав ЦК ЛКСМУ, 1939. — 452, 1 с. : іл., портр., 17 арк. іл., портр.