Барщевський Ян

Ян Барщевський
Jan Barszczewski
Народився	1794(1794) Мурагі
Помер	11 березня 1851(1851-03-11) Чуднів
Поховання	Чуднів
Громадянство	Російська імперія
Діяльність	письменник
Галузь	поезія і фольклористика
Alma mater	Полоцька єзуїтська академія
Знання мов	польська і білоруська
Роки активності	з 1809
Напрямок	класицизм, романтизм, фольклор і фантастика
Жанр	фантастика
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

|Фото=

Барщевський Ян (біл. Ян Баршчэўскі,пол. Jan Barszczewski, (1794(1794) (за іншими джерелами, 1790) — 11 березня 1851) — білоруський і польський письменник.

Народився в селі Мурагі Полоцького повіту Вітебської губернії в родині дворянського походження. Освіту здобув у Полоцькій єзуїтській академії.

Стояв на ліберально-просвітницьких позиціях. У 1820-1830-х рр. жив у Петербурзі, де очолював гурток білоруських і польських літераторів.

У своїх творах щедро використовував білоруські та українські легенди. 1844 року польськомовний петербурзький журнал «Niezabudka» помістив повість «Дерев'яний Дідок і жінка-комаха». Того ж року вийшов і перший з чотирьох томів найвідомішої його повісті «Шляхтич Завальня». У книзі «Proza і wіerszе» (Kиїв, 1849) з'явилося оповідання «Душа не в своєму тілі».

Тарас Шевченко познайомився з Барщевським 1839 р. Українського поета цікавили білоруські пісні, творчість білоруських літераторів. На зборах гуртка він критикував твори Барщевського за те, що в них мало суто народного елементу, закликав білоруських письменників служити закріпаченому людові, розвивати молоду білоруську літературу в демократичному напрямі. Вплив Шевченка певною мірою позначився на творчості Барщевського, зокрема, останніх років, коли він мешкав в Україні, на Житомирщині.

Творчість Барщевського за його життя залишалася поза увагою критиків, а по його смерті про неї стали згадувати, залічати автора як до польської, так і до білоруської літератури.

Джерела

• Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.