Чуднів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чуднів
Cudnov-coat-of-arms.svg Chudniv prapor.png
Герб Чуднова Прапор Чуднова
Чуднівська райдержадміністрація.jpg
Чуднівська районна державна адміністрація
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Житомирська область Житомирська область
Район Житомирський район Житомирський район
Громада Чуднівська міська громада
Засноване 1416
Статус міста з 2012 року
Населення 5 777 (01.01.2016) [1]
 - повне 5 777 (01.01.2016) [1]
Площа 10 км²
Координати 50°03′10″ пн. ш. 28°05′49″ сх. д. / 50.05278° пн. ш. 28.09694° сх. д. / 50.05278; 28.09694Координати: 50°03′10″ пн. ш. 28°05′49″ сх. д. / 50.05278° пн. ш. 28.09694° сх. д. / 50.05278; 28.09694
Висота над рівнем моря 244 м
Водойма Тетерів
Відстань
Найближча залізнична станція Чуднів-Волинський
До станції 5 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 94 км
 - автошляхами 54 км
Міська влада
Адреса 13200, Житомирська обл., Житомирський р-н, м. Чуднів, вул. Героїв Майдану, 146
Міський голова Розводовський Іван Йосипович

CMNS: Чуднів у Вікісховищі

Карта
Чуднів. Карта розташування: Україна
Чуднів
Чуднів

Чу́днів — місто в Україні, центр Чуднівської громади Житомирського району Житомирської області. Розташоване в північно-західній частині Придніпровської височини, над річкою Тетерів, за 5 км від залізничної станції Чуднів-Волинський (лінія Козятин IШепетівка). Статус міста з 2012 року[2].

Географія[ред. | ред. код]

У місті річки Безіменна та Будичина впадають у Тетерів.

Назва[ред. | ред. код]

Назву пов'язують з прізвищем Київського боярина Чудина, вихідця з чудських старшин, відзначеного в літописах. Народні перекази виводять топонім від слова чудо. Розповідають, що Чуднів колись звали Червоним яблучком. Князь, зачарований навколишньою красою, нібито сказав, що це не яблучко, а велике чудо, за іншою версією, що в давнину жителі міста дивом (чудом) відбили багатотисячну татарську орду[3].

Історія[ред. | ред. код]

Чуднів (Czudnow) на карті Себастьяна Мюнстера (1554)

Перша документальна згадка про Чуднів відноситься до 1416 року, в якому, згадується, що жителі Чуднова дають з землі Дідковичини три відра меду в Києво-Софійський собор[4]. На той час в Чуднові був лише один замок і місце, в якому збиралися щорічні ярмарки на св. Петра[5]. У 1471 році в люстрації Київської землі, що пройшла після розвалу самостійного Київського удільного княжества, в Чуднові показаний замок, озброєний 3 пушками і 2 піщалями; в ньому зберігались значні запаси провіанту та жили замкові слуги. В місті мешкало багато вільних людей та міщан, також було 32 двори хліборобів, що платили по 20 грошей податі і 63 корчми (30 грошей); мита виходило в рік 10 коп. грошей.; до Чуднова простягались 7 сіл і 8 бортних земель, з яких виходило 18 відер меду на рік[6].

У 1507 році одні з найбільших в Україні магнати — князі Острозькі стали дідичами (або власниками) Чуднова[7].

1660 року місце капітуляції (за підсумками Чуднівської Битви) московського війська генерала В. Шереметєва перед польським, після якої було укладено Слободищенський трактат.

Наприкінці XVIII століття князь Прот Потоцький відкрив у Чуднові одну з найперших в Україні (тогочасній Польщі) фабрику фаянсу[8].

У XIX столітті Чуднів був важливий торгівлею сільсько-господарськими продуктами (наприкінці XIX століття налічувалось 10 500 мешканців, у тому числі половину євреїв). Нині у Чуднові діє невелика харчова промисловість, Чуднівський спиртовий завод, меблева фабрика, торфове підприємство.

Сучасний знак при в'їзді до міста з Житомира

У 2016 році на державному рівні в Україні відзначався ювілей — 600 років з часу першої писемної згадки про місто Чуднів (1416)[9].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Чуднівського району, місто увійшло до складу Житомирського району[10].

Населення[ред. | ред. код]

Демографія[ред. | ред. код]

Рік кінець XIX ст. 1974 1984 2001 2008 2011
Загальна кількість населення 10 500 6 600 7 900 6 450 5 800 5 650

Розподіл населення за рідною мовою (2001)[ред. | ред. код]

українська мова російська
97,84% 1,88%

Промисловість[ред. | ред. код]

  • Чуднівський спиртзавод, ДП «ЖЛГЗ» Чуднівська філія
  • Чуднівський хлібозавод, підприємство «Харчовик» (нині не працює)
  • Чуднівська меблева фабрика, ТОВ «НОР ТУН»

Культура[ред. | ред. код]

  • Чуднівський міський будинок культури
  • Міська бібліотека
  • Дитяча бібліотека
  • Чуднівська школа мистецтв

Пам'ятки культури, архітектура[ред. | ред. код]

У Чуднові розташовані чотири православні церкви: відомості про їх створення не раніше XVIII століття[11].

У Чуднові діє громада Української греко-католицької церкви:

  • Церква Воскресіння, розташована в центрі містечка, була побудована на кошти прихожан у 1780 році.
  • Церква святих Петра і Павла, побудована 1769 року, очевидно, замість іншої стародавньої, невідомо коли побудованої, так як збереглась виданий нею папір князем Сангушко у 1746 році та церковні прибутково-витратні книги збереглись з 1749 року;
  • Церква Різдва Богородиці, побудована прихожанами у 1772 році;
  • Церква святої Трійці, побудована у 1878 році замість колишньої, невідомо коли побудованої, від якої залишились, ісповідні відомості, що ведуть до 1803 року.

У Чуднові діє кам'яна католицька церква, побудована у 1760 році вікарним єпископом Горчинським, замість попередньої дерев'яної, що була побудована у XVII столітті та сильно пошкоджена під час козацьких війн[12].

В урочищі Шабелянка 9 серпня 2011 року було відкрито меморіал Чуднівська битва на честь загиблих у битві 1660 року[13].(Насправді бій відбувся не на Шабелянці, неподалік від села Городище)

Відомі особи[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року (PDF(zip))
  2. Постанова Верховної Ради України від 6 вересня 2012 року № 5216-VI «Про віднесення селища міського типу Чуднів Чуднівського району Житомирської області до категорії міст районного значення»
  3. Ю. М. Кругляк. Ім'я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР, Київ; «Наукова думка», — 150 с., 1978
  4. Акти західної Росії т. 1, стор. 38
  5. Архів Сангушків т. 3, стор. 49—50
  6. Архів Південно-Західної Росії, частина VII, том II, стр. 4—5
  7. Посилення феодально-кріпосницького гніту на Україні у другій половині XVI — першій половині XVII століття
  8. Soubise Bisier (1913). O fabrykach ceramiki w Polsce (пол). Warszawa. с. 11. 
  9. Постанова Верховної Ради України від 2 лютого 2016 року № 971-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2016 році»
  10. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  11. Теодорович, Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. т. 1, стор. 132–135
  12. Słownik geograficzny т. 1, стр. 714
  13. Відкрито меморіал на місці Чуднівської битви
  14. База даних малих космічних тіл JPL: Чуднів (англ.). 

Література[ред. | ред. код]

  • Чуднів на самій бистрині історії: трактат: у 2 ч. / Анатолій Сірик. — Житомир: М. Косенко, 2012—2015. — ISBN 978-966-8123-80-1: Ч. 2. — 2015. — 619, [1] с.: іл., портр., мапи. — Л-ра: с. 587—589. — Перелік ілюстр.: с. 590. — Ім. покажч.: с. 591—601. — Геогр. покажч.: с. 601—617. — ISBN 978-966-8123-88-7

Посилання[ред. | ред. код]