Белевалія Липського
| Белевалія Липського | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Холодкові (Asparagaceae) |
| Підродина: | Scilloideae |
| Рід: | Белевалія (Bellevalia) |
| Вид: | Белевалія Липського (B. lipskyi)
|
| Біноміальна назва | |
| Bellevalia lipskyi | |
Белева́лія Ли́пського[1][2][3], Бельва́лія Ли́пського[4] (Bellevalia lipskyi (Miscz.) Wulff.), або степовий гіацинт — рослина з родини холодкових.
Морфологічна характеристика
Рослина виділяється серед інших завдяки своїм розчепіреним квітконіжкам. Листки лінійні, досить широкі, відходять від цибулини, обгортають біля основи безлисте стебло, яке виносить на висоту 20–30 см велику китицю дрібних брудно-фіолетових квіток, з яких верхні часто недорозвинені. Квітки мають зрослу оцвітину з гребенеподібними виростами. Тичинки прикріплені біля основи пелюстків розширеними і зрослими між собою частинами. Квіти розквітають поступово, починаючи з нижньої частини суцвіття. У пору відцвітання колір змінюється до бурого, а квітконіжки відгинаються горизонтально. Завдяки цьому суцвіття стає циліндричним[4].
У кінці червня достигають плоди-коробочки.
Іноді стебло відривається від цибулини і котиться за вітром, розсіваючи насіння.
Поширення
Росте на сухих гірських схилах і кам'янистих ділянках у Південному Криму.[4] Є ендеміком цього регіону.
Назва
Назва роду дана на честь французького вченого П'єра Беллеваля, видова — на честь українського ботаніка Липського В. І.[4]
Посилання
Примітки
- ↑ Додаток 1 до Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 21.06.2013 р. № 1323-6/13 Перелік видів рослин, що підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим
- ↑ Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка веб-ресурсу: Третяк Платон Романович
- ↑ Міністерство охорони навколишнього природного середовища України
- ↑ а б в г Панова. Л. С. , Протопопова. В. В. Весняні рослини. — К.: Рад. шк., 1987.— 160ст. іл.
|
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |