Жителі Вакифли — нащадки вірмен, які 1915 року під час геноциду вірменчинили опір депортації біля гори Муса-Даг.[2] 53 дні вірмени, що жили в шести вірменських селах на схилах гори Муса-Даг, відбивали атаки турецької армії, поки їх не врятували французькі моряки і перевезли в Порт-Саїд у Єгипті. Ці події лягли в основу роману австрійського письменника Франца Верфеля «Сорок днів Муса-Дага». Після завершення Першої світової війни іл Хатай разом із шістьма покинутими вірменськими селами став частиною французької Сирії. Відсутність турецької адміністрації дозволила вірменам, які жили на схилах Муса-Дага, повернутися в свої села. Але 1939 року після проведення референдуму Хатай передано Туреччині, тому багато з 5000 вірмен, що жили в Хатаї, покинули свої села і переселилися в Ліван, заснувавши там місто Анджар. Нині в ілі Хатай залишилося близько 130 вірмен.[4]