Вереси
| село Вереси | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Житомирська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040190020077303 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1609 |
| Населення | 3600[1] |
| Площа | 0,694 км² |
| Густота населення | 2213,26 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12401 |
| Телефонний код | +380 412 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°20′13″ пн. ш. 28°45′41″ сх. д. / 50.33694° пн. ш. 28.76139° сх. д.Координати: 50°20′13″ пн. ш. 28°45′41″ сх. д. / 50.33694° пн. ш. 28.76139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
219 м |
| Найближча залізнична станція | з.п.Вереси |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | майдан ім. С.П.Корольова, 4/2, м. Житомир, 10014 староста — вул. Покровська, 16, с. Вереси, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12401 |
| Карта | |
  Вереси | |
 Вереси | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Вереси́ — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області[2], на території Житомирської міської громади. Населення становить 3600 осіб.
Географія
Село Вереси розташоване за 12 кілометрів на північний-схід від міста Житомир, у поліській зоні області. Місцевість села рівнинна, з невеликими височинами та болотами. Ґрунти підзолисті, місцями чорноземи.
Історія
Походження села пов'язане з легендою: в давнину на його території всюди росла дика рослина — «верес», яка утворювала суцільний килим зарослів, де, очищаючи від них місце для проживання та рільництва, поселялися перші жителі.
Вперше в історичному літописі село Вереси згадується в 1609 році. В селі налічувалось близько 500 дворів, населення майже 1500 чоловік. На північний схід від села Вереси було знайдено залишки двох закинутих шахт, де добували залізну руду, яку вивозили на виплавку в Житомир та Крошню. Про давність перших поселень на землях нинішніх Вересів свідчать залишки старовинних курганів невідомого походження, кам'яних хрестів (періоду XV—XVI ст.). В різні часи тут знайдено залишки поховань, глиняного посуду, чавунні медальйони, церковні хрести і дзвони, зброя давніх часів (бойові сокири, шаблі, списи), предмети домашнього вжитку та знаряддя праці кам'яної доби. На західній околиці села проходив постовий тракт (дорога) С. Петербург — Житомир — Одеса (XVIII—XIX ст.).
У 1906 році село Черняхівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 10 верст, від волості 15. Дворів 364, мешканців 1458[3].
В стародавній сільській церкві, що існувала в селі з XVI—XX ст. було знайдено (згодом втрачено) старослов'янські записи на пергаменті. В архівних документах, що збереглися, село Вереси згадується в судових актах за 1609 рік по справі конокрадства.
За переказами і пам'ятками старовинні Вереси почали своє заснування у західній частині теперішнього села. Там колись існувала церковна споруда і старе кладовище. Біля 1700 року почалося відродження села. Його заселяли жителі що поверталися до рідного краю, і вихідці з інших місць — вільний і кріпосний люд. За свідченнями архівних матеріалів з північного Полісся переселялися поліщуки, пінчуки, литвини; з Волині — волинці; з Галичини — древницькі. У 1883 на кошти прихожан в селі була побудована нова дерев'яна церква Покрови Богородиці. До приходу належала д. Городище.
До 1924 року в селі працювала трикласна школа, пізніше — чотирикласна, з двома вчителями.
До 27 вересня 2018 року — адміністративний центр Вересівської сільської ради Житомирського району Житомирської області[4].
Транспорт
Біля села проходить залізниця, зупинка Вереси. З міста Житомир курсує автобус під номером 7. Сінний ринок - Вереси.
Примітки
- ↑ Житомирська міська громада. Процитовано 24 травня 2020.
- ↑ Житомирська область. Адміністративний поділ станом на 01.01.2019
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- ↑ Вересівська сільська рада Житомирська область, Житомирський район. Процитовано 24 травня 2020.
Література
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Житомир, 2007.
- Вереси́ // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Тронько П.Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О.С. (голова редколегії тому), 1973 : 728с. — С.299-300
- Костриця М. Ю., Кондратюк Р. Ю. Історико-географічний словник Житомирщини, Житомир, 2002.
- Теодорович Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. — Почаев,1888. — Т. І.
Посилання
| ||||||||