Вереси

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Вереси
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Житомирський район
Рада/громада Вересівська сільська рада
Код КОАТУУ 1822081201
Основні дані
Засноване 1609
Населення 3600
Площа 0,694 км²
Густота населення 2213,26 осіб/км²
Поштовий індекс 12401
Телефонний код +380 412
Географічні дані
Географічні координати 50°20′13″ пн. ш. 28°45′41″ сх. д. / 50.33694° пн. ш. 28.76139° сх. д. / 50.33694; 28.76139Координати: 50°20′13″ пн. ш. 28°45′41″ сх. д. / 50.33694° пн. ш. 28.76139° сх. д. / 50.33694; 28.76139
Середня висота
над рівнем моря
219 м
Найближча залізнична станція Вереси
Місцева влада
Адреса ради 12401, Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Вереси, вул.Леніна,16 , тел. 40-65-42
Карта
Вереси. Карта розташування: Україна
Вереси
Вереси
Вереси. Карта розташування: Житомирська область
Вереси
Вереси


Вереси́[1]село в Україні, в Житомирському районі Житомирської області. Населення становить 3600 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Село Вереси розташоване за 12 кілометрів на північний-схід від міста Житомир, в поліській зоні області. Місцевість села рівнинна, з невеликими височинами та болотами. Ґрунти підзолисті, місцями чорноземи.

Історія[ред. | ред. код]

Походження села пов'язане з легендою: в давнину на його території всюди росла дика рослина — «верес», яка утворювала суцільний килим зарослів і, очищаючи від них місце для проживання і землеробства, поселялися перші жителі. Дату появи перших поселенців Вересів встановити важко. Село горіло, руйнувалось і відбудовувалось, міняло своє місце і межі. Жителі часто переховувалися у лісах і болотах, щоб потім знову повернутись до рідних місць, до землі — годувальниці, до своєї малої батьківщини.

Вперше в історичному літописі село Вереси згадується в 1609 році. В селі налічувалось близько 500 дворів, населення майже 1500 чоловік. Вересівчани з давніх-давен відзначали хистом господарників, мали прив'язаність до землеробства, кущових виробів, торгівлі. На північний схід від села Вереси було знайдено залишки двох закинутих шахт, де добували залізну руду, яку вивозили на виплавку в Житомир та Крошню. Про давність перших поселень на землях нинішніх Вересів свідчать залишки старовинних курганів невідомого походження, камінних хрестів (періоду XV—XVI ст.). Знайдено в різні часи останки поховань, глиняного посуду, чавунні медальйони, церковні хрести і дзвони, зброя давніх часів (бойові сокири, шаблі, списи), предмети домашнього вжитку та знаряддя праці кам'яної доби. На західній околиці села проходив постовий тракт (дорога) С. Петербург — Житомир — Одеса (XVIII—XIX ст.).

В стародавній сільській церкві, що існувала в селі з XVI—XX ст. було знайдено (згодом втрачено) старослов'янські записи на пергаменті завдяки яким можна було б відкрити багато невідомих сторінок з життя селян тих далеких часів. В архівних документах, що збереглися, село Вереси згадується в судових актах за 1609 рік по справі конокрадства, але за історичними даними, знахідками і легендам, описами історії вересівського приходу, можна зробити висновок, що перші поселенці тут з'явилися значно раніше (декілька століть до цього).

Існує твердження місцевих істориків, що вересівчани, як і в інших місцевостях краю, отримували прізвища від місця їх проживання. За переказами і пам'ятками старовинні Вереси почали своє заснування у західній частині теперішнього села. Там колись існувала церковна споруда і старе кладовище. Біля 1700 року почалося відродження села. Його заселяли жителі що поверталися до рідного краю, і вихідці з інших місць — вільний і кріпосний люд. За свідченнями архівних матеріалів з Північного Полісся переселялися поліщуки, пінчуки, литвини; з Волині — волинці; з Галичини — древницькі. У 1883 на кошти прихожан в селі була побудована нова дерев'яна церква Покрови Богородиці. До приходу належала д. Городище. Пережило воно і Радянсько-німецьку війну. До 1924 року в селі працювала трьохрічна школа, пізніше — чотирьохкласна з двома вчителями.

Оформлення товариського центру села Вереси, основного планувального елемента та території села: тут зосередженні адміністративні (сільська Рада), культурно — просвітницький (Будинок культури, дитячий садок, бібліотека, школа), торгові і побутові об'єкти, розташовані навколо площі і вулиці Леніна. Головна площа — місце проведення політичних і культурно-масових заходів. Пішохідні алеї і підходи до Будинку культури вимощені кольоровими бетонними плитами. Перед входом в сільську Раду, контору — декоративні композиції з квітників, ваз. Сквер, розміщений на головній площі, представлений у вигляді партерних газонів з квітниками із багаторічних трав та кущів. Тут є місця для відпочинку, поставлені ліхтарі. Нині село Вереси стоїть в зелені, пишається своїми родючим землями, добрими та щедрими людьми. Село досягло високого рівня культурно-побутового і комунального обслуговування.

Транспорт[ред. | ред. код]

Біля села проходить залізниця, зупинка Вереси. У тепле півріччя через день ходить дизель-поїзд Житомир-Коростишів.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]