Вільям Генді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:08, 31 січня 2020, створена Aibot (обговорення | внесок) (композитори -> піснярі за допомогою AWB)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільям Христофер Генді
англ. W. C. Handy
англ. William C. Handy
Ім'я при народженні англ. William Christopher Handy
Народився 16 листопада 1873(1873-11-16)
Флоренс, Алабама
Помер 28 березня 1958(1958-03-28) (84 роки)
Нью-Йорк
·пневмонія
Поховання Вудлон
Країна  США
Національність афроамериканці[1]
Діяльність трубач, композитор, автор пісень, автобіограф, джазмен, письменник-документаліст, піаніст, музичний журналіст
Галузь джаз
Знання мов англійська[2][3]
Роки активності з 1893
Жанр блюз
Нагороди
IMDb ID 0359712

Ві́льям Христо́фер Ге́нді (англ. William Christopher Handy, 16 листопада 1873, Флоренс, Алабама — 28 березня 1958, Нью-Йорк) — корнетист, вокаліст, композитор. Знаний, як автор і виконавець блюзів — прозваний «Батьком Блюзу».

З біографії

Як корнетист виступав впродовж деякого часу з The Bessemer Brass Band, а також з вокальним квартетом у 1893 році на виставці-експозиції в Чикаго. Починаючи з 1896 року був солістом в оркестрі Mahara's Minstrels, де пропрацював 7 років на постійних гастролях, як музичний директор. Впродовж цього періоду навчався в музичних студіях, паралельно закінчивши Ханствільський агрокультурний і механічний коледж.

Він ще під час навчання організував свій колектив, який грав танцювальну музику у місцевих закладах, але одного разу публіка зажадала від них щось інше і прогнала зі сцени, на яку вийшли місцеві музиканти, що виконали примітивний блюз. Генді зрозумів, яка сила криється в народних мелодіях і став сам складати пісні, які назвав блюзами. Його власний оркестр став одним з найвідоміших на Півдні й отримав популярність завдяки власній композиції «Memphis Blues», яка була вперше опублікована в 1912 році. Англійський прикметник «blue» з XVI століття люди пов'язували не тільки з синім кольором, але й з характеристикою людини, його настроєм, коли він знаходився в розпачі та сумі. У наступному столітті з'явився вираз «blue devils» (дияволи смутку), яким стали називати демонів, що начебто викликають такий стан душі, а в середині XVIII століття його зрештою скоротили до «blues». Генді тільки зв'язав його з музикою, давши цю назву новому жанру. Його не вважають першовідкривачем жанру, але головна заслуга Генді в тому, що, пишучи блюзи і друкуючи ноти пісень, він сприяв значному поширенню та популярності жанру. Він сам написав близько сорока блюзів, найзнаменитішим з яких став St. Louis Blues. Назва цієї пісні стало і назвою хокейного клубу НХЛ з Сент-Луїса — Сент-Луїс Блюз.

Серед інших творів Генді відомі Yellow Dog Blues, Beale Street Blues тощо. У 1917 році він поїхав з власним оркестром до Нью-Йорка для запису блюзів на грамплатівку, а пізніше переїхав туди з своїм партнером Гаррі Пейсом (Harry Pace) і відкрив свій бізнес — музичне видавництво. Впродовж 1920-x років діяв активно, як композитор і видавець власних блюзів. Організував у 1926 році турне з виступом оркестру Jelly Roll Morton's Band у штатах Айова та Індіана.

Впродовж 30-x років виступав з Clarence Davis Band і впродовж 1932 року співпрацював з групою Олд Таймерс (Old Timers).

У 1936 році утворив в Appollo в Нью-Йорку власний оркестр, керований скрипалем Біллі Батлером (англ. Billy Butler).

У 1938 році в Карнегі-холі відбувся святковий концерт на честь 65-річчя Генді. A в 1939 році він зробив на платівку запис своєї гри на корнеті та співу з Дж. Гіббінботомом в Едмонд-Холлі (Edmond Hall). У 1943 році отримав в автокатастрофі серйозні пошкодження, але продовжував свій видавничий бізнес далі.

Помер у 1958 році в Нью Йорку. В останню путь його проводжали 150 000 осіб. Пам'ять Генді була увічнена бронзовою статуєю в Мемфісі, штат Теннессі (1060 рік), а також у Флоренсі, штат Алабама; випуском пам'ятної марки в 1969 році, запровадженням музичної нагороди його імені, яка з 1980 року вручається найкращим блюзовим виконавцям.

Література

  • W.C.Handy's Autobiography «Father of the Blues». 1941. (англ.)


  1. BlackPast.org — 2004.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. CONOR.Sl