Вілюйське плато
| Вілюйське плато | ||||
|
63°31′ пн. ш. 109°40′ сх. д. / 63.517° пн. ш. 109.667° сх. д.Координати: 63°31′ пн. ш. 109°40′ сх. д. / 63.517° пн. ш. 109.667° сх. д. | ||||
| Країна |
 Росія[1] | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон |
Красноярський край Саха | |||
| Тип | гірський хребет і височина[1] | |||
| матеріал | доломіт, вапняк | |||
  Вілюйське плато Вілюйське плато (Росія) | ||||
 | ||||
 Вілюйське плато у Вікісховищі | ||||
Вілю́йське пла́то (рос. Вилюйское плато), підведена ділянка Середньосибірського плоскогір'я в сточищі верхньої течії Вілюя, (Якутія).
- Довжина близько 400 км,
- Ширина 200 км;
- Висота міждолинних просторів 700—900 м (найбільша 962 м).
Плато знаходиться на межі Якутії, Красноярського краю та Іркутської області. Висота — до 962 м (в середньому — 700—900).[2] Геологічно район складений траппами, доломітами і вапняками.
Вілюйськое плато — витік таких великих річок як Вілюй, Марха, Оленьок, Игиатта. На території плато виявлена вічна мерзлота потужністю до 1,5 км, найпотужніша у світі.[3]
На плоских вершинах — тундра, по схилах — рідка модринова тайга, в долинах річок — луки. Клімат — різко континентальний, зими — одні з найсуворіших у Північній півкулі.
Примітки
- ↑ а б в GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Вилюйское плато // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
- ↑ Вилюйское плато // Словарь современных географических названий / Рус. геогр. о-во. Моск. центр; Под общ. ред. акад. В. М. Котлякова. Институт географии РАН. — Екатеринбург: У-Фактория, 2006.
|
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
