Галась Михайло Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галась Михайло Іванович
Народився 25 жовтня 1929(1929-10-25)
Баєвський район, Алтайський край, РСФРР, СРСР
Помер 5 квітня 2006(2006-04-05) (76 років)
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність інженер
Alma mater Балтійський державний технічний університетd
Заклад Державне конструкторське бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор технічних наук
Членство НАН України
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден Дружби (Російська Федерація) орден Леніна орден «Знак Пошани» орден князя Ярослава Мудрого IV ступеня орден князя Ярослава Мудрого V ступеня
Ленінська премія Державна премія СРСР Заслужений діяч науки і техніки України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Галась.

Михайло Іванович Га́лась (*25 жовтня 1929, с. Нижня Пайва Алтайського краю, РФ — †4 травня 2006) [1]  — фахівець у галузі проєктування та конструювання зразків ракетно-космічної техніки. Доктор технічних наук (1987), професор (1990), член-кореспондент НАНУ (2000). Герой Соціалістичної Праці (1976). Державна премія СРСР (1967), Ленінська премія (1990). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (1999). Орден князя Ярослава Мудрого 4-го ступеня (2004). [2]

Біографія

Закінчив Ленінградський військовий-механічний інститут (нині Санкт-Петербург, 1955). Від 1956 працював у КБ «Південне» (Дніпропетровськ): 1972–1985 — заступник головного конструктора, головний конструктор; 1985–2001 — заступник генерального конструктора; 2001–2002 — головний науковий співробітник Водночас викладав на кафедрі проєктування й конструкцій літальних апаратів Дніпропетровського університету. З 1992 головний конструктор українського тролейбуса.[3] Від 2002 — на пенсії. Основні напрями наукової діяльності: створення високоефективних пневмогідравлічних систем рідинно-ракетних двигунів, а також паливних систем та конструкцій верхніх ступенів; впровадження високоточних систем відділення космічних об'єктів; збільшення тривалості експлуатації комплексів ракетно-космічної техніки та розвиток перспективних напрямів низки основних її систем тощо. Брав безпосередню участь у створенні космічних ракет-носіїв «Циклон» та «Зеніт», у переобладнанні та застосуванні бойових ракет Р-36М, Р-36М ТТХ для запуску космічних апаратів за програмою «Дніпро».[2][4][5]

Могила Михайла Галася на Алеї Героїв Сурсько-Литовського кладовища в Дніпрі

Праці

  • Особенности опорожнения емкостей с газом с учетом сжимаемости и сопротивления магистрали // Пробл. высокотемператур. техники: Сб. науч. тр. Днепроп. ун-та. Дн., 1981;
  • Тенденции развития систем наддува топливных баков РДД // Ракетно-космич. техника. Сер. 1. 1981. Вып. 3;
  • Опыт работы по увеличению сроков эксплуатации комплексов // Там само. 1987. Вып. 3;
  • Проектирование и расчет узлов разделения // Там само. 1988. Вып. 1;
  • Заборные устройства // Там само. 1988. Вып. 2;
  • Исследование возможностей ультразвукового контроля элементов двигателя первой ступени ракеты-носителя «Зенит» // Космічна наука і технологія. К., 2001 (співавт.);
  • Пиромеханические устройства ракетных систем // Тех. механіка. 2001. № 1.

Цікаві факти

  • Галася М. І. вважає своїм вчителем на виробнитстві Леонід Кучма, котрий працював разом з ним[6].
  • Михайло Іванович все життя займався ракетами. Однак, коли його у 1992 році призначили головним конструктором українського тролейбуса,[7] він зміг швидко розібратися у новій для нього справі та створити успішні модифікації тролейбусів ЮМЗ. Науковий керівник робіт по створенню українського тролейбуса [7][8] Володимир Веклич [9] відмічав про Галася та керований ним колектив: "Не дивлячись на те, що вони не мали досвіду у галузі тролейбусобудування, висока кваліфікація і відповідальність їх спеціалістів, наявність унікальних технологій дозволили використовувати в конструкції кузова тролейбуса ряд високоефективних, раніше не застосовувавшихся рішень." [3]

Примітки

  1. ↑ Енциклопедія сучасної України: в 25 т. / Під ред. І. М. Дзюба та ін. — Київ : 2006. — Т. 5. — С. 323 — ISBN 966-02-3355-8
  2. ↑ а б Галась Михайло Іванович. Національна академія наук Україні.
  3. ↑ а б Веклич В. Ф. Будущее украинского троллейбуса // Городское хозяйство Украины. — 1993. — № 3/4. — С. 34-35. — ISSN 0130-1292
  4. ↑ М. В. Поляков. Галась Михайло Іванович. Енциклопедія Сучасної України.
  5. ↑ 91 рік від дня народження Михайла Івановича Галася. space.com.ua.
  6. ↑ Леонид Кучма. «Україна — не Росия»
  7. ↑ а б розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 лютого 1992 р. N 66-р
  8. ↑ Крат В. І. Володимир Пилипович Веклич // Коммунальное хозяйство городов. Київ: Техніка — 1998. — № 17. — С. 3-9. — ISSN 0869-1231
  9. ↑ Енциклопедія сучасної України: в 25 т. / Під ред. І. М. Дзюба та ін. — Київ : 2005. — Т. 4. — С. 187 — ISBN 966-02-3354

Література

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Галась_Михайло_Іванович&oldid=34128695