Горшеньов Віктор Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 23:52, 27 грудня 2021, створена 93.72.220.158 (обговорення) (доповнення, уточнення, стиль, вікіфікація, категоризація (додано 10 категорій))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Горшеньов Віктор Михайлович
Народився 22 квітня 1924(1924-04-22)
Ярославль, РСФРР, СРСР
Помер 23 серпня 1993(1993-08-23) (69 років)
Харків, Україна
Країна СРСР СРСР
Галузь правознавство
Заклад Харківський юридичний інститут
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор юридичних наук
Відомий завдяки: вчений-правознавець, викладач ВНЗ
Нагороди
Орден Вітчизняної війни II ступеня Медаль «За відвагу»

Горшеньов Віктор Михайлович (нар. 22 квітня 1924 — пом. 23 серпня 1993) — український вчений-правознавець, доктор юридичних наук (1970), професор, завідувач кафедри теорії держави і права Харківського юридичного інституту (1978-1984).

Біографія

Народився 22 квітня 1924 року у місті Ярославлі. У 1953 році закінчив Московський юридичний інститут.

Після закінчення аспірантури (1956) захистив кандидатську дисертацію на тему «Роль радянської держави і права у здійсненні господарської політики КПРС». Працював у юридичних навчальних закладах Казані, Томська, Ярославля.

У 1970 році захистив докторську дисертацію «Способи і організаційні форми правового регулювання в сучасний період комуністичного будівництва». З 1976 року і до кінця життя працював у Харківському юридичному інституті (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого), зокрема, у 19781984 роках – завідувачем кафедри теорії держави і права.

Помер Віктор Михайлович Горшеньов 23 серпня 1993 року.

Наукова діяльність

Віктор Горшеньов є засновником наукової школи по дослідженню проблем юридичного процесу, комплексного підходу до вивчення засновницької, правотворчої та контрольної діяльності органів держави. Фундатор української наукової школи юридичної деонтології – вчення про соціальне призначення юриста у суспільстві, систему етичних, психологічних, професійних та політичних вимог до юридичної професії. Один з перших дослідників проблем формування вітчизняної концепції правової держави. Підготував 20 кандидатів, одного доктора наук.

Опублікував понад 100 наукових праць. Основними серед них були:

  • «Юридична процесуальна форма: теорія і практика»
  • «Теорія юридичного процесу»
  • «Правові форми діяльності у загальнонародній державі»
  • «Контроль як правова форма діяльності»
  • «Юридична деонтологія»
  • «Фундаментальні проблеми концепції формування радянської правової держави»

Нагороди

Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня, медаллю «За відвагу» та іншими нагородами.

Посилання

Література

‎ ‎