Едуард Юрченко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:05, 23 лютого 2022, створена Deviks cossack (обговорення | внесок) (додав про погляди)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Едуард Юрченко(нар. 22 вересня 1981 року[1]) — український філософ традиціоналіст, кандидат філософських наук[2][3], доцент кафедри філософії[4]. Засновник ГО "Орден"[1] та співзасновник Українського традиціоналістичного клубу (2009)[5]. Активно веде свої Youtube та Telegram канали. Притримується традиціоналістичних та монархічних поглядів[1]. Є одним із авторів

"Катарсису". Є автором статтей[5]:

У 2018 році презентував та видав свою книжку "Вогонь традиції"[6].

Цитати:

«Традиціоналізм як ідея відновлення традиційного суспільства передбачає повернення до цінностей доби, коли етнічні нації мали можливість розвиватись органічно або, використовуючи термінологію Дмитра Донцова, повернення до "Духу нашої давнини"»[1]

«У нас хочуть відняти сім’ю , зруйнувавши природні відмінності між чоловіками та жінками. В нас хочуть відняти свободу, силою державного тоталітарного примусу зобов’язавши відмовитись від права самими визначати де добро та зло, в чому різниця між прекрасним та бридким. Але ті, хто хочуть примусово нам вливати лайно в голови нехай не ображаються, якщо це лайно з них почнуть виколачувати!»[1]

Примітки

  1. а б в г д Едуард Юрченко - лідер Ордену, університетський викладач та "традиціоналіст" — Reporting Radicalism in Ukraine. reportingradicalism.org. Процитовано 14 лютого 2022.
  2. ГО «Орден», голова. ІДІЛ та Ердоган: співпраця триває? | НК+. Новини Країни (укр.). Процитовано 14 лютого 2022. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  3. Кафедра філософії та педагогіки. НТУ. Процитовано 14 лютого 2022.
  4. Едуард Юрченко про українські родинні цінності (АУДІО) (укр.). Процитовано 14 лютого 2022.
  5. а б Листопада 2011 18:17, 03. Едуард Юрченко. politosophia.org. Процитовано 14 лютого 2022.
  6. Прізвище, Ім’я (28 листопада 2018). У Чернівцях за ініціативи Нацкорпусу презентували книги «Українські вікінги» та «Вогонь традиції». Національний Корпус (укр.). Процитовано 16 лютого 2022.