Бенджамін Дізраелі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бенджамін Дізраелі
Benjamin Disraeli
Бенджамін Дізраелі
Бенджамін Дізраелі, граф Беконсфілд
Прапор
40-й прем'єр-міністр Великої Британії
27 лютого 1868 — 1 грудня 1868
Монарх: Королева Вікторія
Попередник: Едуард Джефрі Сміт Дербі
Наступник: Вільям Гладстон
Прапор
42-й Прем'єр-міністр Великої Британії
20 лютого 1874 — 21 квітня 1880
Монарх: Королева Вікторія
Попередник: Вільям Гладстон
Наступник: Вільям Гладстон
 
Партія: Консервативна партія Великої Британії
Віросповідання: Англіканство
Народження: 21 грудня 1804(1804-12-21)
Лондон
Смерть: 19 квітня 1881(1881-04-19) (76 років)
Лондон
Автограф: Автограф
 
Нагороди:
Орден підв'язки

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Бенджамі́н Дізрае́лі, граф Біконсфілд (англ. Benjamin Disraeli, Earl of Beaconsfield; 21 грудня 1804 — 19 квітня 1881) — визначний британський державний та політичний діяч, консерватор, прем'єр-міністр уряду в 1868 та 18741880 роках; успішний письменникроманіст; граф Беконсфілд (з 1876), кавалер Ордену підв'язки.

Біографія[ред.ред. код]

Походить з єврейської сефардської родини з Італії. В віці 13 років був хрещений в Англіканській церкві. Предки Дізраелі походили з Піренейського півострова і перебрались до Венеції, а потім до Англії. Батько Бенджамена, Ісаак Дізраелі, був істориком і літературним критиком.

Літературна кар'єра[ред.ред. код]

Портрет Дізраелі (1852, художник Френсіс Грант)

Його популярні політичні романи розбудили інтерес до соціальних реформ («Конінгсбі», 1844 і «Сібіл», 1845). У 1876 році слідом за невиданим романом «Ayemes Papillon» написав «Vivian Grey» (після 1828) — історію світських і політичних пригод молодого честолюбця. Літературний успіх відкрив перед Дізраелі двері великосвітських салонів, де він навчався політичної інтриги й знаходив матеріал для романів. Ясний практичний розум, винахідливість, дотепність, чарівна особиста привабливість, честолюбство і залізна наполегливість допомагають Дізраелі зав'язати зв'язки у вищих сферах; подорожі на Схід (Туреччина, Мала Азія, Палестина) збагачують його уяву, розширюють кругозір, а вигідне одруження назавжди звільняє від фінансових труднощів.

У своїх літературних творах, зазначених байронізмом, він розвинув теорію «героя», якому «все дозволено». Невипадковим є збіг імен персонажів у Дізраелі і Оскара Уайльда (пор. «Вівіан Грей» та «Доріан Грей» тощо). Часто романи Дізраелі портретні: він зображував в них самого себе та інших політичних діячів, що викликало сенсацію.

Свою літературну роботу в її найкращій частині Дізраелі зробив засобом пропаганди своїх соціально-політичних поглядів. Перший його соціальний роман «Coningsby or the New Generations» (1844) проголошує ідеали «Молодої Англії» — об'єднання всіх соціальних верств нації в лоні естетизованої державної церкви під батьківським піклуванням земельної аристократії, омолодженої злиттям з новим класом промисловців, і під вищим протекторатом природного батька нації — монарха. Другий соціальний роман Дізраелі — «Sybil, or the two Nations» (1845) — намагається вирішити проблеми, загострені чартистським рухом. Автор пропонує релігійно-моральний і соціально-політичний союз між «двома націями» — між класами — правлячими і виробниками.

Наступний роман Дізраелі — «Tancred, or the new Crusade» (1847) сповнений екзотики і є пропаганди англійського імперіалізму, що крокує під прапором хреста і півмісяця.

Історичний роман «Алрой» присвячений єврейському питанню. Зображуючи Давида Алроя, лжемесію XII століття, автор виступає своєрідним палестинофілом. Цей твір згодом використовувався сіоністами з метою пропаганди.

Широкої популярності в світі набули афоризми Дізраелі.

Політична кар'єра[ред.ред. код]

Б.Дізраелі вважається одним з найбільш визначних та успішних політиків Великої Британії історичного періоду, що отримав назву «Вікторіанська епоха».

Бенджамін Дізраелі був обраний до парламенту в 1837, міністр фінансів при лорді Дербі в 1852, 18581859, 18661868 і прем'єр-міністр, 1868 і 18741880. Його активна зовнішня імперська політика призвела до підпорядкування Індії Британській короні, він особисто відповідальний за продаж контролю над Суецьким каналом. Створив центральну Консервативну партію. Дізраелі задля розширення Британської імперії добився того, що британська королева Вікторія була проголошена імператрицею Індії. Королева не залишилася в боргу і подарувала Дізраелі титул лорда Біконсфілда і пе́ра Великої Британії.

Твори[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Вінстон Черчіль Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.